День сміху: цікаві факти про 1 квітня

Жарти – не головна причина сміху, сміх – це форма комунікації

Психологи виявили, що ми найбільше сміємось тоді, коли спілкуємось з друзями. Ймовірність сміху підвищується у 30 разів, коли ми не одні.

Та найцікавіше, що навіть у спілкуванні ми все одно сміємось не над жартами: сміх викликають висловлювання і коментарі, в яких на сторонній погляд нема нічого кумедного. Отже, сміх – це форма комунікації, а не реактивна поведінка.

Мозок відрізняє вимушений сміх від невимушеного

Людський мозок автоматично відчуває різницю між вимушеним та невимушеним сміхом. Коли ми чуємо вимушений сміх, активізується зона, відома як медіальна передфронтальна кора головного мозку. Відомо, що ця зона бере участь у розумінні емоцій інших людей.

Це означає, що ми автоматично намагаємось розпізнати, коли хтось сміється вимушено, навіть якщо ніхто нам цього не доручав.

                                                                                               Сміх заразний

Результати сканування мозку показують, що сміх є заразним. Навіть під час сканування, тобто у ситуації не надто веселій, видно, що мозок реагує на чужий сміх – а саме, готує м’язи обличчя до того, щоб сміятися.

Знайомі люди кумедніші від чужинців

Той факт, що сміх стимулює сміх, пояснює, чому ведучий комедійного шоу не шкодує зусиль на "розігрів" аудиторії і підтримання позитивного настрою у перервах між номерами. Втім, знайомство і попередні очікування – найкраще підґрунтя для сміху.

Люди вважають жарти смішнішими, якщо чують їх від відомих коміків.