Великдень

Цієї неділі християни відзначають найбільше свято - Великдень.

Розібратися що ж це за свято та які має традиції нам допомогла чудова книга, яка тепер є в нашій бібліотеці. Тож давайте дізнаємось разом.

Великдень відзначається у перший повний місяць після рівнодення, тому дата його міняється рік від року. Свято завжди припадає на неділю.

За переказами, щастя ходить поміж людей у ніч перед Великоднем, і тому зустріти його може лише той, хто не спить.

Християни цієї ночі йдуть до церкви на Всеношну. А той, хто залишається вдома, має засвітити лампадку перед образами та свічку на вікні.

Під час Великодньої служби святять паски та напої. Після неї люди вітають одне одного словами : "Христос воскрес!" - і відповідають : "Во істину воскрес!", тоді тричі цілуються й обмінюються писанками та крашанками.

На Великдень українці не працюють. Свято відзначають у родинному колі. Сніданок починають з освячених у церкві страв. Спеціально до Великодня тримають красивий кошик і вишитий рушник - саме в ньому до церкви несуть паски, звичайну та сирну, крашанки, ковбасу, шинку, пиріжки, сіль та свічку, яку встромляють у паску. Під час освячення свічку запалюють.

Паска - це стародавній символ життєвої повноти і сили. Паски печуть різного розміру - для дітей та дорослих - а найбільша служить прикрасою столу. Вітаючи один одного зі святом, люди бажають : "Смачної паски!"

Рештки освяченої їжі не можна викидати - тільки закопади або розкидати на дворі, щоб поживилися птахи. Вважається, що крихти від паски проростають чудесними квітами.

Великодній понеділок молодь відзначає особливо. Він називається Поливальний понеділок або Уливанка. У цей день хлопці обливають водою дівчат на майбутнє сімейне щастя і очищення. Дівчата на подяку обдаровують обливальників крашанками та писанками - також на щастя.

Ось такі традиції.

А ви вже напекли паски для своєї родини?

Майбутні гросмейстри

Хто ще полюбляє грати в шахи?

Є такі? Тоді чекаємо на вас.

Приходьте, будемо раді вас бачити!

 35 років з дня трагедії на Чорнобильській атомній електростанції

Чорнобиль… Це слово, яке назавжди увійшло в людську свідомість як символ глобальної екологічної катастрофи.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів. Вибух зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження.

З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин – опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про “тимчасову евакуацію” мешканців Припʼяті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч.  Місто розділили на 5 секторів. У кожному призначили відповідальних. Працівники штабу обійшли квартири. Рекомендували зачиняти вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності, документи та продукти харчування на перший час. Аби  зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали, що за три дні вони зможуть повернутися додому.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Завдяки їм, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати.

Певна необізнаність та непоінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з них… Але це не зупинило наших військових, медиків, правоохоронців першими прийняти на себе цей страшний вогонь небезпеки… іноді – ціною власного життя.  

Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

Через 35 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види.

 

Хочемо подякувати за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

Вербна неділя

На останньому тиждні Великого посту святкують Вербну неділю. Традиційно в суботу хлопчики заготовляли вербові гілочки й приносили до церкви. В неділю священик святив їх і люди брали додому. Прийтято також біло після служби символічно "бити" вербою, приказуючи: 

"Не я б`ю - верба б`є, 

Через тиждень - Великдень.

Будь дужий, як вода,

А багатий, як земля!"

Народні прикмети

• Якщо у Вербну неділю тепло і сухо, то буде багато фруктів, якщо вітряно - то чекали холодного літа, якщо було морозно, значить повинна була піти пшениця.

• Якщо вдариш по тілу гілочкою верби — буде міцне здоров’я весь рік;

• Вважалося, якщо з'їсти "котик" верби, то не буде боліти горло.

Про народні забобони

За народними забобонами у Вербну неділю не можна прибирати в будинку і працювати, не можна шити, прати, вишивати, не рекомендують займатися фізичною працею, також заборонено лаятися, лихословити й бажати комусь зла.

Цього року святкуємо Вербну неділю 25 квітня.

Тож, вітаємо Вас з Вербною неділею!

Будьте здорові!

Оновлена полиця "Подаруй бібліотеці книгу".

Ви тільки подивіться яке різноманіття.

Величезне спасибі усім нашим читачам за чудові подарунки.

Ви найкращі!!!

Що ми знаємо про писанки?

Наближається Великдень, тому сьогодні ви вирішили трішки поблукати сторінками історії, та дізнатися дещо цікаве про писанки.

Приєднуйтесь до нас.

Отже...

Писанки і крашанки існують у багатьох народів світу, з ними пов`язано безліч легенд, звичаїв, традицій, обрядів. 

Запам`ятайте, що яйця, пофарбовані в один колір називаються - крашанками, А писанками ті, що мають візерунки, узори або декілька кольорів.

В минулому писанки вважали своєрідним амулетом, оберегом від усього лиха та хвороб. А узори, виведені на них, мали символічне значення, були магічними. Але з часом звичаї, пов`язані з писанками втратили свою первісну символіку.

Хочемо дати вам кілька порад як розписати свою писанку. 

Спробуйте намалювати свічкою або віском свій орнамент на яйці, а потім опустіть яйце у фарбу. Там де намальовано - залишиться білим. Потім знов щось намалюйте і занурьте в іншу фарбу. Коли всі орнаменти нанесені, залишиться нагріти яйце, щоб віск розтопився.

Якщо вам бракує фарб, не журіться. Найгарніший колір буває з лушпиння цибулі (її потрібно залити водою і варити - вода стане коричневою, чим довше в цій воді буде яйце, тим темнішим буде золотистий колір). Чорний колір буде з дубової кори, а зелений - з зеленки.

Ми погортали інтернет, та знайшли декілька цікавих ідей, які можуть вам знадобитися

         

      

 Вечера на хуторе близ Диканьки

#книга-ювіляр

«Вечорниці на хуторі поблизу Диканьки» — перша книга Миколи Гоголя, яку він видав під псевдонімом. Це книга, яка ввела Гоголя у велику літературу: суміш реальності і фантастики, комедії та хорора, яка сформувала канонічний образ Малоросії для багатьох поколінь читачів.

Складається з двох томів. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829—1832 роках. Цього року відзначаємо 190 років з появи на світ першого тому.

Найвідоміша повість, звичайно ж «Ніч перед Різдвом» її знають ще зі шкільної лави, по ній зняті і фільм і мультфільми. Читаючи цю повість, не помічаєш грань між реальністю і вигадкою.

Розумієш, що в цю ніч відбуваються прекрасні чудеса. Солохо примудряється почати збирати зірки з неба, Чорт вирішує вкрасти місяць, Вакула зміг дістати черевички самої імператриці для своєї коханої Оксани.

Щасливе закінчення книги робить цю повість казкою. У ній переплелися і, правда, і чари, і нечисть, і люди. Здається, що так і повинно бути, інакше не вийти життя. Ця книга буде цікава всім в незалежності від віку.

Прочитати он-лайн можна тут

Чекаємо на весну

Захотілося весни не тільки за календарем, а й в бібліотеці. Тому вирішили прикрасити її квітами. Ось що з цього вийшло.

Почали з молодшої зали...

До

Після

 Ідеї поробок на Великдень

До Великодня залишилось 2 тиждні, тож є час зробити поробки до садочка, школи, або для того аби прикрасити свій будинок. Сподіваємось Вам сподобається

 13 квітня - 115 років з дня народження 

Оксани Дмитрівни Іваненко

#письменники-ювіляри

Оксана Дмитрівна Іваненко - дивовижна жінка-письменниця. Її книжки чарують своєю безпосередністю, поетичністю і щирістю.

Народилася в Полтаві у родині журналіста і вчительки. Писати і читати Оксана вивчилась непомітно в чотири роки. Змалечку дуже полюбила казку і сама почала вигадувати й фантазувати.

Літературна творчість захопила її дуже рано, писала вірші та п'єски. Але початком свого творчого шляху Оксана Іваненко вважає 1925 рік, коли в журналі «Червоні квіти» було опубліковано оповідання  «До царя».

Ця жінка, у буквальному сенсі, усе своє життя присвятила дітям, працюючи вихователькою при дитячій колонії та дописуючи у дитячий журнал "Барвінок". Провідна тема творчості Оксани Іваненко – навчити дітей добре бачити і розуміти все навколо, глибоко проникати в складні взаємини поміж людьми, розпізнавати – хто справжній друг, а хто ворог, і головне – ніколи не бути байдужим до людей, великими очима бачити і розуміти свої власні недоліки, яких слід позбавитись, щоб стати справжніми хорошими людьми.

Своєю творчістю Оксана Дмитрівна Іваненко внесла значний вклад не тільки в дитячу літературу, але і в жанр історичної літератури для дітей і підлітків. Прикладом є «Друкар книжок небачених» – цікава науково-художня повість про першодрукаря Івана Федорова. Її перо залишило для сучасних читачів неповторні твори про дитинство Тараса Шевченка, про долю Марка Вовчка.

У 1974 році їй було присуджено Республіканську літературну премію ім. Лесі Українки за цикл «Лісові казки», повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та інші твори, що вийшли у видавництві «Веселка» у п’ятитомному зібранні.

У березні 1986 року письменниця була удостоєна Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка. За заслуги у розвитку української літератури її нагороджено трьома орденами «Знак пошани» і орденом Дружби народів.

1997 року на 92 році життя померла майстриня художнього слова.

День авіації та космонавтики

12 квітня 1961 року в Радянському Союзі виведений на орбіту навколо Землі перший у світі космічний корабель-супутник "ВОСТОК" з людиною на борту. Пілотував корабель Гагарін Юрій Олексійович.

Облетівши за 108 хвилин земну кулю, Космонавт-1 благополучно повернувся на Землю. 

До дня космонавтики в нас для вас підбірка книжок, а також цікаве відео - космонавт з пластиліну та фольги

Зі святом! 

Всесвітній день мультфільмів

В 2002 році Міжнародною асоціацією анімаційного кіно 6 квітня було проголошено Всесвітнім днем мультфільмів.

Чи бувають малюки, які не люблять мультиків? Веселі, кумедні та симпатичні персонажі так захоплюють! Тим паче, що в багатьохі з них є свої таємниці.

Варто вимовити заповітне слово мультфільм, як дитина з усіх ніг бiжить до телевізора. Адже мультик – це жива казка. І не важливо, яке дійство розвертається на екрані, стежити за яскравими персонажами так цікаво! Для дитячої свідомості мультфільм - не вигадка, а оживша реальність, і всі герої дійсно існують.

Ми підібрали для вас декілька мультфільмів, які створені за сюжетом книг