пʼятниця, 31 липня 2020 р.

Джоан Роулінг 
31 липня 1965 року

Одна з найвідоміших письменниць сучасності. Подарувавши світу серію книг про Гаррі Поттера, вона вмить стала популярна і улюблена в усіх куточках землі. Уявою і талантом відомої британської письменниці був створений цілий світ, який відразу ж став рідним для мільйонів читачів.
Майбутня легендарна письменниця народилася в містечку під назвою Чиппинг Сотбері, розташованому в графстві Глостершир (Англія). Крім батьків близьким і рідним людиною для Джоан завжди була її молодша сестра Ді (Діана). Як вважається, саме для неї шестирічна письменниця написала свою першу книгу - дитячу казку про пригоди кролика на ім'я Кролик і міс Бджоли.
Здружитися з молодшою ​​сестрою ще сильніше Джоан довелося через часті переїзди їх сім'ї. Завести постійних друзів було практично неможливо, а тому дівчинки весь свій вільний час проводили разом.
У 1990-му році Джоан Роулінг залишила організацію, в якій працювала до цього і разом зі своїм бойфрендом, і вирішила переїхати в Манчестер. Через якісь неполадки поїзд, в якому їхала дівчина, затримали на чотири години. У цей момент, сидячи в застиглому на місці поїзді, Джоан нарешті чітко уявила собі концепцію роману, ідея якого витала в її голові вже кілька місяців. Як згадувала жінка, все почалося з образу самого Гаррі Поттера, до якого згодом приєдналися і інші персонажі. Приїхавши додому, вона відразу ж почала писати. Таким чином були створені перші глави.
У 1995-му році вона закінчила свою першу рукопис, який незабаром було відправлено ​​в усі більш-менш великі агентства Англії. Їй відмовили 12-ть разів, проте в кінцевому підсумку одне з агентств все-таки наважилось опублікувати книгу. Роман вийшов обмеженим тиражем, але вже незабаром став збирати найрізноманітніші нагороди.
Книги молодої письменниці розкуповувалися мільйонними тиражами, гонорари Джоан буквально за кілька років додали по декілька нулів. У Великобританії, а потім і по всьому світу почалася справжня істерія, пов'язана з ім'ям Гаррі Поттера, яка стала тільки сильніше, після виходу на екрани однойменного фільму.
У 2004-му році Джоан Роулінг стала першим доларовим мільярдером, який домігся подібного успіху за допомогою книг. За свій внесок в розвиток британської літератури Роулінг була нагороджена «Премією Хьюго», Орденом Британської імперії, а також стала кавалером Ордена почесного легіону і володаркою величезної кількості інших нагород.
Крім семи книг, які безпосередньо склали історію Гаррі Поттера і його друзів, Джоан Роулінг написала і видала ще кілька романів так чи інакше пов'язаних з чарівним світом Хогвартса. Так, в 2001-му і 2008-му роках світ побачили книги «Фантастичні звірі і де їх шукати», «Квідич крізь віки», «Казки барда Бідла», «Гаррі Поттер: передісторія», які стали згідним додатками до романам про юного чарівника. Таким чином, читачі повинні були краще зрозуміти світ, в якому існує даний персонаж.


четвер, 30 липня 2020 р.

середа, 29 липня 2020 р.

Цікаві факти

Що ви знаєте про білок крім того, що це маленький пухнастий гризун?

Можемо Вам росповізти дещо цікаве. 

Наприклад, що білки їдять не тільки гриби та горіхи. Також вони харчуються комахами, жабами і навідь невеличкими птахами, а ось арахіс організм білки не засвоює, тому годувати ним їх не варто.

Чи знали Ви, що білка садить більше дерев, ніж середньостатистична людина протягом життя. Як таке може бути? Річ у тому, що білки ховають під землею жолуді й горіхи, а потім забувають, де саме їх сховали.

Білка - чудовий плавець. Проте плаває вона тримаючи свого хвоста на поверхні води. Якщо хвіст намокне - білка може потонути.

Пропонуємо Вам прочитати невеличке оповідання про білочку. 

***
Білочка-мандрівниця (Оксана Іваненко)

Маленька білочка народилась наприкінці літа. Скоро мати навчила її лазити і стрибати.
- Допоможи нам робити запаси на зиму, тільки не ходи далі дуба, - сказала білчиха.
Ліс стояв різнокольоровий, барвистий. Жовте, червоне, руде листя заквітчувало дерева. "Хіба цікаво стрибати навколо дуба?" - подумала собі білочка і пострибала галявинками і пеньочками. 
- Ой, яке грибне місце! - вигукнула вона, побачивши гриби на галявині.
- Сш-ш-ш, - раптом почула вона сичання. Бачить: повзе до неї гадюка. Білочка прожогом кинулась додому, але переплутала верхівки дерев... і заблукала. Внизу шмигнув сполоханий зайчик, прищуливши вуха. 
- Зайчику, - гукнула вона. - Чи ти знаєшь, як пройти до старого дуба?
- Ні, не знаю. 
- Я радив би тобі подбати про зимівлю, - зауважив хазяйновитий їжак. - Може, ти не знайдешь своїх, от і бідуватимешь, коли прийдуть морози.
Білочка знайшла дупло, принесла горіхів, шишок, сухих ягід.
А дні минали, і раптом згори почало щось падати біле, пухке і холодне.
- Сніг! Сніг! - зацвірінчали снігури.
Раптом білочка побачила під деревом білу вухасту мордочку зайчика.
- Добрий день, білочко! А я таки знайшов той старий дуб. Там твої батьки сумують за тобою.
- Я не пізнала тебе зразу, - сказала білочка, - ти був сірий, а теперь білий.
- То я навмисне став білим, - хитро посміхнувшись, відповів зайчик, - щоб бути не помітним на снігу. Ну, біжимо швидше!
А коло старого дуба білочку вже чекали і тато, і мама, і брати, і сестри, і всі білчині родичі.

вівторок, 28 липня 2020 р.


«Пригоди барона Мюнхгаузена» 


Роман у новелах німецького письменника Рудольфа Еріха Распе, що вперше вийшла друком у 1786 році. Книга складається з фантастичних розповідей від імені головного героя — барона Мюнхгаузена, який дійсно жив у Німеччині на початку XVIII століття, потім служив у Російській імперії та повернувся згодом на батьківщину.

«Пригоди барона Мюнхгаузена» засновані на низці анонімних текстів про пригоди барона, котрі були оброблені Еріхом Распе і кілька разів видавалися англійською мовою, включаючи різні історії. В 1786 році ці історії було об'єднано під назвою власне «Пригоди барона Мюнхгаузена». Німецький поет Ґотфрід Август Бюргер впродовж 1776—1779 років переклав твір Распе німецькою мовою, включивши до нього декілька оригінальних розповідей, які відтоді вважаються невід'ємною складовою «Пригод барона Мюнхгаузена».

Українською мовою книгу вперше було перекладено Григором Тютюнником у 1981 році за переказом Корнія Чуковського. Оригінальна книга складається з 20-и оповідок Распе і 8-и Бюргера, тоді як адаптації для дітей упускають частину з них.

Читати українською - «Пригоди барона Мюнхгаузена»

понеділок, 27 липня 2020 р.


Іван Федорович Гнатюк 

(1929 – 2005) 

Народився 27 липня 1929 року в селі Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині Збаразького району Тернопільської області) у бідній селянській сім’ї. Після закінчення сільської п’ятирічної школи Іван Гнатюк вступив до Кременецького педагогічного училища. І тут був перший арешт.
Коли його арештували, йому було лише шістнадцять. З того часу й бере початок хресна дорога поета Івана Гнатюка.
Основні мотиви поезії Івана Гнатюка – це вболівання за чистоту людської душі, утвердження справедливості, чинності, відданості в дружбі, любов до рідної землі, краса рідної природи, творча праця, кохання.
Окремі вірші поета перекладено білоруською, естонською, іспанською та російською мовами. Для україномовного читача перекладав польських, білоруських, сербських поетів.
Автобіографічна повість Івана Федоровича Гнатюка «Стежки-дороги» − це розповідь про мужніх борців з тоталітарною системою, які в жахливих умовах каторги знаходили силу і мужність відстоювати свій внутрішній світ і залишатися людьми.
За автобіографічну повість «Стежки-дороги» Іван Федорович Гнатюк у 2001 році удостоєний Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Помер поет на 76 році життя у місті Борислав Львівської області.

***
Той шлях мені відміряний ще зроду.
Тернистий? Що ж, такий уже, як є.
Такий важкий, як в цілого народу,
Що перейшов чистилище своє…


неділя, 26 липня 2020 р.

Джордж Бернард Шоу
(1856-1950)

Народився в Дубліні. За походженням ірландець. У 1871 році закінчив школу в Дубліні. Служив клерком. У 1876 р переїхав до Лондона, де зайнявся журналістикою і літературою.
 
Один за одним виходять у світ його романи «Нерозумний шлюб», «Любов артиста», п'єси «Будинки вдівця», «Серцеїд». Був одним із засновників і лідерів соціал-реформістського «Фабіанського товариства». У 1898 р з'явилася збірка п'єс «П'єси неприємні», до якого увійшли перші п'єси Бернарда Шоу, що не знайшли визнання. Найвідоміші п'єси Шоу - «Пігмаліон», «Будинок, де розбиваються серця», «Свята Іоанна» (трагедія, трактування історії Жанни д'Арк).
 
У 1925 році за п'єсу «Свята Іоанна», присвяченій Жанні д'Арк, йому була присуджена Нобелівська премія з літератури з формулюванням: «за творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з винятковою поетичною красою».
 
Будучи прихильником соціалізму, вітав Жовтневу революцію в Росії. У 1931 р відвідав СРСР.
 
В історію літератури увійшов як творець драми-дискусії, в центрі якої - зіткнення ворожих ідеологій, безкомпромісне рішення соціально-етичних проблем. Творча діяльність відрізнялася різноманітністю: писав трактати, брошури, романи, п'єси, статті про музику і театрі.
 
За своє життя Бернард Шоу написав близько 47 п'єс. Щоб захистити свої творіння від хибних тлумачень режисерів і акторів, Шоу створював до них розлогі передмови і післямови, в яких докладно описував характеристики персонажів і обстановки. Ця особливість зіграла письменникові на руку, тому як переводила його п'єси в зручний для читання формат. Простіше кажучи, п'єси Бернарда Шоу не тільки дивилися, а й читали.
 
Помер Бернард Шоу в 1950 р в Ейот-Сент-Лоренсі.


Читати "Пігмаліон" українською


пʼятниця, 24 липня 2020 р.

Олександр Дюма (старший)
(1802-1870)

Олександр Дюма старший - чи не найвідоміший з класичних французьких письменників. Його іноді плутають з сином, який також був письменником, і якого також звали Олександром, але твори батька і сина помітно відрізняються один від одного. І на світі, напевно, не так вже й багато людей, які не читали хоча б одну з книг великого майстра пера.

До дня народження письменника ми вирішили поділитися з Вами деякими фактами про нього.

  • Дюма деякий час прожив в Росії. А російською мовою він написав цілих дев'ятнадцять творів.
  • У Олександра Дюма, як і у Олександра Пушкіна було африканське коріння. Наприклад бабуся письменника по батьківській лінії була чорношкірою рабинею з острова Гаїті. 
  • За мотивами творів Дюма знято неймовірну кількість фільмів по всьому світу - більше 200 екранізацій. 
  • Дюма познайомив Францію з шашликом! Саме він відкрив в Парижі першу шашлична, привізши цю чудову ідею приготування м'яса зі своєї подорожі по Кавказу.
  • Дюма любив і вмів готувати. Він привозив з усіх своїх подорожей кулінарні рецепти. В кінці життя письменник написав «Великий кулінарний словник», який був виданий вже після його смерті.
  • Дюма побудував власний особняк. «Замок Монте-Крісто» - так письменник назвав новий будинок. Через борги через деякий час особняк довелося продати. Господарі змінювалися, один з них вирішив знести будову. Будинок був викуплений і тепер в ньому знаходиться музей письменника.
  • Дюма дуже любив тварин, через що його власний будинок був схожий на зоопарк. У нього жили і кішки, і собаки, і мавпи, і кури, і навіть гриф, спеціально привезений ним з Африки.


Магічний світ казок



Для маленьких читачів пропонуємо невеличкий кросворд. Сподіваємось, що батьки допоможуть Вам заповнити його і знайти "Секретне слово".








Одже:
1. Хто був круглим та їстівним втікачем?
2. Що допомагали витягувати онучка та собачка Жучка?
3. Як звали Козу, яку Дід купив на базарі за три копи?
4. Що зварила Лисичка, щоб почастувати Журавля?
5. Хто перехитрив Колобка?  

Чекаємо на Ваші відповіді.
Гарних вихідних

четвер, 23 липня 2020 р.

Три бажання 
(Оксана Іваненко)



Письменниця стверджує, що, тільки працюючи, діти можуть здійснити свої кращі мрії. Праця перевиховує і Зіну – героїню казки «Три Бажання» (1940). У казках на моральні теми О.Іваненко показує, яку радість приносить людині праця, яку велику виховну роль вона відіграє.

В усіх казках відчуваєтьсь справжня любов письменниці до дитини, її юні герої показані жвавими, сміливими, допитливими, розумними; вони не бояться труднощів, і найголовніше для них – загальна справа. У дітей добре розвинене почуття обов’язку: у відповідальний момент кожен із них пам’ятає про свій обов’язок і виконує його. Але деяким героям цих казок властиві і негативні якості – байдужість, полохливість, заздрість та ін.

Прочитати книгу Ви можете завітавши до нас в бібліотеку, або

середа, 22 липня 2020 р.

10 рішучих "НІКОЛИ"



Під час літніх канікул більша частина дітей залишається вдома самі. Пропонуємо Вам, любі батьки, нагадати своїм дітлахам правила безпеки, які допоможуть їм в житті.

10 рішучих "Ніколи":

1. Я НІКОЛИ не виходжу з дому, не попередивши дорослих.
2. Я НІКОЛИ не забуваю найпотрібніші номери телефонів.
3. Я НІКОЛИ не розмовляю на вулиці з незнайомими людьми.
4. Я НІКОЛИ не повідомляю по телефону, що я вдома сам.
5. Я НІКОЛИ не поспішаю відчиняти двері на дзвінок, спочатку дивлюсь у вічко.
6. Я НІКОЛИ не вмикаю електроприлади.
7. Я НІКОЛИ не торкаюсь незнайомих предметів.
8. Я НІКОЛИ не дратую собак: з друзів вони можуть перетворитися на ворогів.
9. Я НІКОЛИ не залишаю молодших брата чи сестричку вдома самих.
10. Я НІКОЛИ не ходжу до водоймищ без дорослих.

вівторок, 21 липня 2020 р.

Ернест Міллер Хемінгуей

(1899 –1961)

21 липня 1899 року народився Ернест Міллер Хемінгуей - американський письменник, журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року. Автор творів «Прощавай, зброє!», «По кому дзвонить дзвін?», «Свято, яке завжди з тобою», «Старий і море» та багатьох інших.
Ернест Хемінгуей народився в родині лікаря і домогосподарки в привілейованому передмісті Чикаго. Він ріс впертим хлопчиськом і робив тільки те, що хотів. Він не став музикантом, як хотіла його мати, і не вступив до університету. Замість цього відразу після школи переїхав до дядька і влаштувався в місцеву газету журналістом. У перший же день Хемінгуею дістався сюжет про пожежу - результатом став відмінний репортаж і пропалений костюм.
Коли почалась Перша світова війна, Хемінгуей дуже хотів потрапити на фронт, але через поганий зір його не брали в армію. Тоді юнак записався шофером-добровольцем Червоного Хреста - і так опинився на фронті в Італії. Хемінгуей відзначився на війні, витягнувши з-під вогню італійського снайпера. Сам при цьому отримав більше двохсот поранень, з яких ще довгий час в госпіталі витягали осколки.
Улюбленим містом Хемінгуея завжди залишався Париж. Письменник вперше приїхав туди зі своєю першою дружиною в 1921 році. Щасливе час, проведений в Парижі, пізніше втілилося в книгу спогадів «Свято, яке завжди з тобою» (1964).
Ернест Хемінгуей був популярний у жінок. Чергове нове захоплення часто закінчувалося шлюбом. Таким чином, письменник був одружений чотири рази. У нього було троє синів від перших двох дружин.
Хемінгуей взяв активну участь в Громадянській війні (1936-1939) в Іспанії на боці республіканців, які боролися з генералом Франко. У найважчі дні війни Хемінгуей не виїжджав з міста, обложеного фашистами. Враження від війни лягли в основу одного з найвідоміших романів автора - «По кому дзвонить дзвін» (1940).

Останні роки Хемінгуей багато пив, страждав від депресії і манії переслідування. Його намагалися примусово лікувати, але від цього ставало тільки гірше. Жінка ховала від чоловіка його улюблені рушниці. Не допомогло. 2 липня 1961 року Хемінгуей, не залишивши передсмертної записки, застрелився в своєму будинку в Кетчумі (штат Айдахо). Так само пішли з життя його батько і брат.



«Ромео і Джульєтта» 

(англ. «Romeo and Juliet»)


Трагедія написана англійською мовою близько 1595 року. За життя Шекспіра видавалася 4 рази (1597, 1599, 1609, дата 4-го видання невідома). 1623 року надрукована в Першому фоліо.

«Ромео і Джульєтта» — романтична і водночас трагічна п’єса класика світової літератури Вільяма Шекспіра (1564—1616). В основу сюжету твору покладено стародавню легенду про юних закоханих, яка не втрачає своєї актуальності ось уже декілька століть. Любов піднімає Ромео і Джульєтту над безглуздим ворогуванням, що дісталося їм у спадок, облагороджує їх, змінює їхні душі і врешті мирить дві родини. Але фінал п’єси трагічний. Ворожнеча і прикрий збіг обставин призводять до смерті закоханих. Ця смерть — гострий виклик родинам, суспільству, яке за ненавистю і розбратом не здатне побачити велич любові.


понеділок, 20 липня 2020 р.

20 липня - Міжнародний день торта


Не так давно у всьому світі відзначали день шоколаду. А чи знали Ви, що є ще одне не менш смачне свято? Так от сьогодні день смачненьких, гарненьких, улюблених тортиків? 

Вперше свято відзначали в 2011 році за ініціативою Царства Любові - міжнародного некомерційного культурного проекту, що реалізує глобальну гуманітарну діяльність і миротворчі ініціативи. З тих пір Міжнародний день торта підтримують усе більше країн і провідних кондитерів світу. 

Ми підібрали для Вас декілька цікавих, на наш погляд, справжніх витворів мистецтва 

Насолоджуйтесь

 

День металурга


День металурга в Україні відзначають в третю неділю липня. У 2020 році святкування прийшлось на ці вихідні - 19 липня.
Свято почали відзначати в 1993 році. Але в червні 2006 року його перейменували в День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
У День металурга вітаємо всіх тих, хто видобуває руду, виплавляє чавун, сталь або займається іншою роботою в цій сфері.

пʼятниця, 17 липня 2020 р.


 Олена Пчілка (Ольга Косач)


17 липня 1849р. – в Гадячі на Полтавщині народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.

Як письменниця Олена Пчілка виявила себе в різних жанрах – поезії, прозі, драматургії. Її художні твори друкувалися на сторінках різних альманахів, журналів, а також газет. Окремим виданням вийшла перша поетична збірка Олени Пчілки “Думки-мережанки” 1886 року в Києві. Прозові твори вона видавала невеличкими збірочками, а то й окремими оповіданнями.

Все своє життя Олена Пчілка відстоювала українську мову, як у колі родини, так і в усіх сферах культурного і громадського життя, боролася за українські школи, українські університети, за створення кафедр українознавства, за поширення української книжки серед народу.

***

Мама й доня

Погляньте на двох їх:

Он з донею мати.

Чи можна ж маленьку

Ще більше кохати?!

 

Впадає матуся,

Дівчатко милує,—

І рученьки й ніжки

Маленькі цілує!



День смайликів (емодзі)


17 липня - День смайликів (емодзі), кумедних і усюдисущих піктограмок, здатних замінити собою слова, почуття і цілі речення. Дійсно, навіщо довго писати, якщо можна висловити все так просто, за допомогою емодзі! Смайли з простеньких картинок на мобільних телефонах японців перетворилися в мову світового спілкування. А прабатько емодзі - той самий жовтий смайл-колобок 😊, якому присвячено окремий день.

четвер, 16 липня 2020 р.

День малювання на асфальті

16 липня у багатьох куточках земної кулі справжні цінителі вуличного мистецтва із задоволенням відзначають День малювання на асфальті. Подія супроводжується фестивалями, виставками робіт професіоналів, конкурсами для новачків. Щоб увічнити такі малюнки, використовуються не кольорову крейду, а фарба в спеціальних балончиках.

У цей день дозволяється малювати все, що хочеться. Можна зобразити на асфальті свою мрію або спільне бажання. Це свято також дає можливість стерти погане, смуток і печаль. Для цього потрібно спочатку намалювати сумний малюнок, потім замінити його на веселий. Такий спосіб допомагає налаштуватися на позитив і змінити життя на краще.



Не сумуємо


Книжка,  книжка, нова книжка, а я к же не загубити потрібну сторінку у кожній книжці?

Все вірно потрібна закладка.  

Легше за все просто покласти невеликий аркуш паперу, та навряд чи це буде оригінально чи красиво. Тож ми знайшли декілька цікавих ідей, які допоможуть зробити закладку самостійно. Пропонуємо переглянути.

                    





Чи сподобалось? А хотіли б Ви якусь зробити власноруч?

середа, 15 липня 2020 р.

"Пригоди Алі в країні Недоладії"

Галина Малик


Невеличка повчальна казка про дівчинку Алю, яка ніколи нічого не дороблювала. І от коли вона не доробила свою соту справу (недовишивала рушничок бабусі на подарунок) її забрав карлик Недочеревик до країни Недоладії. Все в цій країні було з дефектами - недомальоване, недошите, недороблене та й взагалі недолуге. Правив країною Недороль, до якого мусили звертатися "Ваша Недоречність" та фактично вся влада була у першого недорадника - гвардійця без голови. Щоб потрапити додому Аля повинна виконати інструкцію з чарівної книги. 

вівторок, 14 липня 2020 р.


Кодак – фортеця над Дніпром

Кодацька фортеця – багатостраждальне фортифікаційне укріплення польського кордону, яке відділяло українські землі у складі Польщі від запорізьких земель і неодноразово зазнавало руйнувань від рук козаків, а потім перейшло у їхнє розпорядження. Проте остаточно фортецю зруйнували не запорожці, а радянські науковці, які виявили на її території поклади граніту й поховали у кар'єрі фортечні мури. Якби не історик Дмитро Яворницький, сьогодні ми б не мали навіть пам'ятного знака на місці руїн.

Трішки історії:

Фортецю на Кодацьких порогах Дніпра збудували 1635 року за наказом польського короля Владислава Вази як оборонне укріплення кордону із Запорізькою Січчю. Для будівництва було запрошено відомого французького інженера й картографа Гійома де Боплана. Та не встигла як слід висохнути на стінах глина, як козаки під проводом гетьмана Сулими взяли фортецю штурмом і зруйнували її. Польський король не здавався, за чотири роки він вирішив відновити Кодак. Реконструкцією фортеці займався німецький інженер Ф. Геткант. За новим проектом фортеця збільшилася втричі, поблизу також спорудили костел, православний храм і вартову вежу. Цього разу Кодак протримався довше – 1648 року, за наказом Богдана Хмельницького, твердиню захопив полковник Нестеренко. Так фортеця стала опорним пунктом козацького війська й  активно використовувалася  під час кримських воєн аж до 1711 року, коли, згідно з  мирним договором із Туреччиною, її зруйнували. 1910 року, за ініціативою відомого історика Дмитра Яворницького, на місці руїн Кодацької фортеці встановили пам'ятний знак. 1940 року тут відкрили гранітний кар'єр, який остаточно поховав залишки фортифікаційних мурів. Проте зараз міська влада Дніпра має у планах відновити фортецю і створити на її території парк-музей.

Цього  року виповнюється 385 років із дня заснування.                                                                                                                       

понеділок, 13 липня 2020 р.


Іван Григорович Сокульський
(1940–1992) 

Поет, громадський діяч, є одним із зачинателів демократичного руху на Дніпропетровщині. Народився 13 липня 1940 року на хуторі Червоноярському Синельниківського району на Дніпропетровщині. Був двічі засуджений через правозахисну та громадську діяльність, пройшов багаторічні репресії – 13,5 років тюрем, карцерів і таборів.
Зокрема, Іван Сокульський відомий також як один із авторів «Листа творчої молоді м. Дніпропетровська» – улітку 1968 року, коли на Дніпропетровщині була розгорнута «антисоборна кампанія», він з однодумцями пише «Листа…» на захист роману Олеся Гончара «Собор», проти русифікації. За лист Сокульський був засуджений до 4 з половиною років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

У кінці 1980-х років, вже після свого другого ув’язнення, Іван Сокульський повернувся до Дніпра й став засновником і головним редактором громадсько-політичного і літературно-мистецького альманаху «Пороги», де, зокрема, активно друкував твори Василя Стуса та матеріали про нього.

Був співзасновником дніпропетровських обласних організацій Товариства української мови імені Шевченка та «Меморіалу». Помер 1992 року, похований у Дніпрі.

У Дніпрі до 80-річчя від дня народження поета, правозахисника, громадського діяча Івана Сокульського видали книгу «Лицар Свободи». Про це повідомила наукова співробітниця дніпровського музею «Літературне Придніпров’я» Світлана Мартинова.

***
В небесах Твоїх свято і тиша,

В небесах Твоїх світла полон.
Пам'ять і далеч. Узвишшя!
Вічності вічний сон.

В небесах Твоїх все почалося,
і збудеться все свого дня...
Душе моя безголоса! -
ти на весь простір одна.

Осінь, 1983

м. Казань

субота, 11 липня 2020 р.


Кононенко Павло Трохимович
(1900-1971)

Кононенко Павло Трохимович народився 11 липня 1900 р. в с. Івано-Михайлівці Новомосковського повіту на Катеринославщині. Навчався в Літературному інституті ім.О.М.Горького.

Автор книг "На варті", "В один голос",  "Незабутнє", "Осінні акварелі" та ін.
Учасник громадянської війни.
Помер 1971 року.

Мемориальна дошка в пам`ять про Павла Трофимовича встановлено на стені будинку № 27 по улиці Титова в м.Дніпро, де він жив останні роки.

***
ВІРНІСТЬ

Я сиджу збентежений... До краю
Збуджено шумує в серці кров.
Як же розповісти — я не знаю —
Про свою несказану любов.

В ту вечірню пору переджнив’я,
Хоч тебе я зовсім мало знав,
У задумі лиш тобою снив я
І тому закохано мовчав...

Я тебе — далеку і незнану —
В юнім серці виплекав своїм...
Що ж тепер скажу тобі, кохана,
Що про час розлуки розповім?

Все минуло... Стумою глухою
Розпливлась минувшини імла...
І тебе я знов зустрів такою
Вірною в коханні, як була.

Віддала ти юність, як офіру,
За любов, за дружбу, за сім’ю.
Так приймай же ніжність мою щиру,
Чоловічу відданість мою.

пʼятниця, 10 липня 2020 р.

Всесвітній день шоколаду


Завтра по всьому світу відзначатиметься найсмачніше свято – всесвітній день шоколаду. Батьківщиною цього свята вважається Франція. Саме французи в 1995 році поклали його початок. Відзначається 11 липня щорічно.

Першими шоколад навчилися робити ацтеки, які називали його «їжею богів». Іспанські конкістадори охрестили ласощі «чорним золотом» і їли їх для зміцнення витривалості. У середньовіччя споживання шоколаду в Європі було доступно тільки аристократам. А зараз шоколад - одне з найулюбленіших ласощів дорослих і дітей.

В Україні День шоколаду першими почали святкувати львів’яни (у 2016 році). Кондитери міста пригощають шоколадками незвичних форм: тут і будиночки, і гроші, і ведмедики, і навіть шоколадні піци. Вражають глядачів кількаметрові скульптури з шоколаду: коробка цукерок, млин, ведмідь та солодка карта України. 

Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів - так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму.

Вітаємо Вас, ласунчики!






четвер, 9 липня 2020 р.


«Дюймовочка»


Добра повчальна казка, в якій крихітній дівчинці, народженої з квітки 🌷, довелося пройти чимало випробувань, перш ніж знайти щастя. Це історія про силу духу, доброту, справжню дружбу і кохання.

Казка «Дюймовочка» вперше була опублікована у Данії в 1835 році у складі другого тому «Казок, розказаних для дітей». Як і більшість казок Андерсена, ця казка вигадана саме автором, а не запозичена у народу.

Мабуть, не знайдеться жодного дорослого, який би не знав цієї казки, тож пропонуємо згадати цю прекрасну історію і прочитати її разом зі своїми дітками.

Прочитати - Дюймовочка

середа, 8 липня 2020 р.


8 липня - День родини


Український День родини відносно молоде свято й відзначається лише з 2012 року.

Символічно, що саме в цей день православні християни вшановують святих Петра і Февронію, які є покровителями сім’ї та шлюбу.

Родина – для кожного надзвичайно важлива! Саме рідні завжди підтримають у важку хвилину та порадіють успіхам. Ніде не відчуваєш себе так добре, як у колі близьких. Родина – поняття священне, її потрібно оберігати та шанувати!

Щиро вітаємо усіх із Днем родини!

понеділок, 6 липня 2020 р.

6 липня - Всесвітній день поцілунку


Сьогодні,  весь світ відзначає День поцілунку. Це неофіційне, але дуже цікаве свято, яке було засноване у Великобританії. Одже  кожен: діти, татусі, мами, дідусі, бабусі, друзі, близькі люди і навіть колеги – гідні поцілунку. Тож нагадйте їм і собі, як сильно ви їх любите, цінуєте і поважаєте.

Поцілунок — вияв найніжніших та найзворушливіших почуттів. А цілуватися не лише приємно, а ще й корисно, вважають німецькі психологи.