Кодак – фортеця над Дніпром

Кодацька фортеця – багатостраждальне фортифікаційне укріплення польського кордону, яке відділяло українські землі у складі Польщі від запорізьких земель і неодноразово зазнавало руйнувань від рук козаків, а потім перейшло у їхнє розпорядження. Проте остаточно фортецю зруйнували не запорожці, а радянські науковці, які виявили на її території поклади граніту й поховали у кар'єрі фортечні мури. Якби не історик Дмитро Яворницький, сьогодні ми б не мали навіть пам'ятного знака на місці руїн.

Трішки історії:

Фортецю на Кодацьких порогах Дніпра збудували 1635 року за наказом польського короля Владислава Вази як оборонне укріплення кордону із Запорізькою Січчю. Для будівництва було запрошено відомого французького інженера й картографа Гійома де Боплана. Та не встигла як слід висохнути на стінах глина, як козаки під проводом гетьмана Сулими взяли фортецю штурмом і зруйнували її. Польський король не здавався, за чотири роки він вирішив відновити Кодак. Реконструкцією фортеці займався німецький інженер Ф. Геткант. За новим проектом фортеця збільшилася втричі, поблизу також спорудили костел, православний храм і вартову вежу. Цього разу Кодак протримався довше – 1648 року, за наказом Богдана Хмельницького, твердиню захопив полковник Нестеренко. Так фортеця стала опорним пунктом козацького війська й  активно використовувалася  під час кримських воєн аж до 1711 року, коли, згідно з  мирним договором із Туреччиною, її зруйнували. 1910 року, за ініціативою відомого історика Дмитра Яворницького, на місці руїн Кодацької фортеці встановили пам'ятний знак. 1940 року тут відкрили гранітний кар'єр, який остаточно поховав залишки фортифікаційних мурів. Проте зараз міська влада Дніпра має у планах відновити фортецю і створити на її території парк-музей.

Цього  року виповнюється 385 років із дня заснування.