Цікаві факти про парасольку!
Батьківщиною
парасольки вважається Китай. Спочатку його використовували в якості віяла.
Найдавніше згадка про парасольку знаходиться в церемоніальних книгах Китаю,
написаних понад дві з половиною тисяч років тому.
З парасолькою були
знайомі ассірійці і ацтеки. Парасолі були в Вавилоні і в Стародавньому Єгипті,
користуватися ними могли тільки люди, наближені до влади. Пізніше парасолі
прийшли до Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, де ними користувалися
жінки. Але з падінням Римської імперії парасольки надовго зникли з поля зору
європейців.
У Франції, моду на парасолі, ввела стала
дружиною Генріха IV, що приїхала з сонячної Італії Марія Медічі. У Марії
Антуанетти був парасольку вагою в півтора кілограми, його каркас був
виготовлений з китового вуса. Носив парасольку над головою королеви спеціальний
«зонтоносец». Росія слово «парасольку», запозичила у голландців в XVII
столітті. Голландське «zondek» означає «захист від сонця».
Складена парасольку був придуманий в Парижі в 1715 році. Взагалі ж у французькій мові існують два різних слова для позначення парасольки. Парасолька від сонця - парасоль, а від дощу - параплена.
Рекомендації щодо вибору парасольки:
- Вибираючи парасольку, фахівці радять перевірити, як швидко і легко вона розкривається.
- Надійні чи зчленування, чи немає дірок на тканини купола. Пластмасова ручка повинна щільно облягати стрижень і не крутитися на ньому.
- Дерев'яна ручка повинна бути добре покрита лаком, не мати тріщин.
- Парасолька з металевою ручкою купувати не варто. Восени тримати таку парасольку холодно рукам. А в спеку вона загострюється.
- Кількість ребер і клинів повинна дорівнювати 6 або 8. Парасольки з меншою або більшою кількістю швидко ламаються.
- Кінчик парасольки повинен міцно сидіти на верхівці і тримати сходяться до нього клинці. Надійніше ті парасолі, кінчики спиць яких складаються в «кишеню» ручки.
Немає коментарів:
Дописати коментар