Івана Купала

Купальська ніч - найчарівніша ніч року. Напередодні дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево - Купайлицю. Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісні. Купальське дерево - це символ дівочості. Навколо нього водять танці та хороводи. На світанку кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з того дерева. Якщо гілочку покласти під подушку перед сном, дівчині присниться суджений.

Існує ще одна традиція. Робиту опудало жінки з соломи - Морени і ставити біля Купайла. Наприкінці святкування їх спалюють або топлять. Після цього дівчата тікають від хлопців до води щоб поворожити. Вони пускають в річку свої вінки, на які кріплять свічки. Якщо вінок закрутиться на місці - доведеться ще рік дівувати, якщо пристане до дальнього берега - значить візьмуть заміж у далекі краї.

Тим часом хлопці нижче за течією намагаються впіймати дівочі вінки - хто зловив вінок коханої - буде мати з нею щастя.

На Купала обов`язково розпалюють вогнище чрез яке хлопці та дівчата перестрибують парами. Якщо під час стрибка не розірвуть руки - будуть щасливі разом.

Подейкують, що в ніч на Івана Купала рослини розмовляють між собою. А ще, якщо у купальський вогонь кинути полин - проси чого хочеш, усе збудеться.

Але головною рослиною ціїє ночі була та залищається - папороть. Бо на ній розквітає небачена квітка, хто її зірве - розумітиме мову звірів і рослин. Рівно опівночі папороть розцвітає на одну-єдину мить. Її потрібно зірвати, сховати за пазуху і бігти додому. Головне - нізащо не обертатися, бо нечисті будуть лякати і намагатися квітку забрати.