Дідух на покуті

Незабаром Новий рік. Кожен з нетерпінням чекає цього світлого празника. Але найбільше в цьому зацікавлені діти. Кожен прагне, щоб в оселі був піднесений, святковий настрій, який найповніше створювали новорічні прикраси та ялинка.

А як усвятковували свої помешкання наші пращури? Як відомо, звичай ставити в хатах ялинки прийшов до нас із західноєвропейських країн, а згодом - і з Росії. Ще в минулому столітті в більшості сіл не прикрашали ялинок чи сосен. Масового розповсюдження це набулу після другої світової війни. 

В Україні на різдвяні й новорічні свята оселі традиційно прикрашали виробами з соломи (павучки) та фігурками з глини (їжачки).Замість ялинок на покуті чи на столі ставили Дідуха. Він був найшляхетнішим різдвяно-новорічним символом. 

Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, обв`язували їх соломинками чи кольоровими нитками. Потім такі дольки складали докупи й обкручували стрічками.

Вигадливіші господині прикрашали Дідуха ще й кольоровим папером або засушеним зіллям. До хати його вносили напередодні Різдва. Він перебував у оселі до Нового року або до Водохреща. І не лише як прикраса до свят, він ще й був символом пошанування пращурів. Дідух - це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду.

Нині чим раз більше людей замість новорічних ялинок виготовляють і ставлять в оселях Дідухів. Це допомагає не тільки зберегти життя лісовим красуням, але й пошанувати свій родовід. Тому якщо у вашій домівці з`явиться цей символ, що замінить ялинку, - не розчаровуйтеся. Адже так само вчиняли й наші предки.