Синички

  До нашого вікна вже не перший раз злітаються синички. Уподобали вони нашу годівничку. Навіть чекають, коли хтось з нас відчинить вікно у бібліотеці і насипле їм насіннячка. 

  Ось і сьогодні знов прилетіли. Сподіваємось, що наїлися 😉

   

Ось вам кілька фактів про синиць:

• У синиць феноменальна пам’ять. Вони пам’ятають місця, де вони знаходили їжу.

• Пара синиць готова пожертвувати навіть їжею, щоб не розлучатися навіть на короткочасний термін. Ось така «лебедина» вірність у цих пташок.

• Тривалість життя синиць в природі 1-3 роки, а в неволі можуть прожити до 15 років.

• Синиць не дарма називають санітарами лісу, так одна пара синиць в період гніздування оберігає від шкідників як мінімум 40 дерев.

 

Ну і на останок, коротке повчальне оповідання В.Сухомлинського - "Чого синичка плаче":

  У хаті край села жили чоловік і жінка. Було в них двоє дітей – Мишко й Оля.

  Біля хати ріс високий гіллястий осокір. - Зробимо на осокорі гойдалку, - сказав раз Мишко.

  - Ой, добре буде гойдатися! – зраділа Оля. Поліз Мишко на осокір, прив’язав до гілки мотузку.

  Стали на гойдалку Мишко й Оля, та й ну собі гойдатися. Гойдаються діти, й осокір гойдається.

  Гойдаються діти, а навколо них синичка літає та й співає, співає. Мишко й каже: - І синичці весело, що ми гойдаємось. Як вона радісно співає.

  Глянула Оля на стовбур осокора й побачила дупло, а в дуплі – гніздечко синиччине, а в гніздечку – пташенята маленькі. - Синичка не радіє, а плаче, - сказала Оля.

  - Чого ж їй плакати? – здивувався Мишко. - Подумай, чого, - відповіла Оля. Мишко зліз із гойдалки, став на землю, дивиться на синиччине гніздо й думає: «Чого синичка плаче?»

 

А до вас прилітають синички?