Міжнародний день музики

У перший день жовтня відзначають Міжнародний день музики. Це свято було призначене на 1 жовтня рішенням ЮНЕСКО з ініціативи композитора Дмитра Шостаковича. Можливо, дата для святкування цього дня була обрана невипадково, оскільки осінь є улюбленою порою року багатьох видатних художників, музикантів та письменників. Осінь — красива і різноманітна, як сама музика.

Міжнародний день музики, звичайно ж, відзначають на концертах і музичних фестивалях. Це свято сьогодні святкують в усьому світі, оскільки для музики немає ні національних, ні релігійних перешкод. Традиційно на подібних заходах, організованих на честь Міжнародного дня музики, звучать безсмертні твори класиків світової музики.

Вчені вважають, що людина завжди жила з музикою. Навіть у печерах археологи знаходять сліди найдавніших музикантів, які зображені на наскельних малюнках. Звучання тих мелодій, які вони відтворювали, нам не дано почути ніколи, але сучасна музика також здатна порадувати своїх шанувальників  Міжнародний день музики різноманітним соковитим звучанням, яке володіє величезною емоційною силою.

Європейський день мов

«Безсмертя народу — в його мові»

— Аркадій Давидович

Європейський день мов вважається традиційним святом у Європі з 2001 року. Він відзначається 26 вересня для підтримки розвитку мов і їх розмаїття.

Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому Європейський день мов закликає до викладання та вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

Вчені досі не можуть точно відповісти на питання, чому вивчення іноземних мов одним людям дається дуже легко, а інші безрезультатно намагаються вивчити хоча б рідну мову. Багато хто вважає, що до цього повинна бути генетична схильність і навіть талант.

Мода на володіння іноземними мовами не проходить ніколи. Ще в 18 столітті вважалося дуже модним використовувати в мові іноземні слова. Серед європейських мов найбільш поширеними сьогодні є португальська, іспанська, французька та англійська. Однак Європейський день мов повноправно можуть святкувати носії будь-якої мови європейської держави: польської, російської, української, німецької тощо.

Олександр Довженкo

український кінорежисер, письменник, кінодраматург

120 років з дня народження

Олександр Довженко — культова особистість в світовому кіно. Він народився в невеликому селі Чернігівської губернії 11 вересня 1894. Батько Довженка був бідним селянином. Щоб вивчити сина, він продав десятину землі і віддав Олександра в Глухівський учительський інститут. Провчившись там в період з 1911 року по 1914 рік, Олександр Довженко переїхав жити до Києва.

Довженко деякий час працював за фахом, потім був дипломатичним службовцем. Після цього Олександр Довженко вирушив до Німеччини, щоб вчитися там живопису. Повернувшись звідти, він працював карикатуристом у газеті «Вісті ВУЦВК».

У 1926 році Олександр Довженко сильно захопився кінематографом. Він зняв на Одеській кіностудії картину «Ягідка кохання», потім «Звенигору», які зробили його відомим режисером у світі кінематографа. У 1930 році Олександр Довженко зняв свій найвідоміший фільм «Земля», визнаний геніальним у багатьох країнах світу. Довженко знімав різнопланові фільми: як комедії, так і особистісні трагедії. Крім того, він сам займався підготовкою сценаріїв. Чимало з прийомів, які використовував Олександр Довженко у своїй режисерській  Зйомки фільму роботі, змінили кіно.

Помер Довженко 25 листопада 1956 року.

День знань

День знань — це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету, ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків, роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти вперше вступають у доросле життя. Учні шкіл, технікумів, коледжів, вузів, подорослішали за літо, відпочилі і засмаглі, знову зустрічаються зі своїми друзями і діляться враженнями про проведені літні канікули. Батьки, бабусі й дідусі проводжають своїх дітей та онуків у новий навчальний рік, де їх зустрічають вчителі та викладачі — люди, які ведуть їх до вершин знань. Та й у всіх інших є близькі або друзі, для яких свято День знань — подія актуальна і урочиста.

Звичайно, головними винуватцями торжества в перший день осені є школярі — від першокласників з величезними бантами і оберемками квітів мало не вдвічі більшими себе, до вже зовсім дорослих старшокласників, які менше ніж через рік стануть абітурієнтами. 1 вересня вчителі знову перегортають класний журнал, беруть у руки крейду і задають домашнє завдання, а школярі вперше за три місяці чують дзвінок "для вчителя", слова "Хто сьогодні черговий?" І "Відкриваємо зошити, пишемо числоІ нехай вони скаржаться на те, що літо скінчилося і знову потрібно рано вставати, носити змінку, відповідати на уроках, робити домашку і кожен день бачити "цю училку"; але всі вони в душі відчувають радісні і святкові почуття, переступаючи поріг школи вперше в новому навчальному році, а хтось — перший раз у своєму житті. Через багато років ми з ностальгією і найтеплішими почуттями згадуємо цей знайомий з дитинства запах гладіолусів і хризантем, приємні клопоти щодо купівлі обновок до 1 вересня, Дня знань: зошитів у клітинку і в лінійку, цілої гори ручок, олівців, гумок і лінійок. Крізь роки чуємо привітальні слова директора школи і бачимо щирі посмішки вчителів та щасливі очі молодих батьків. Невже знайдеться хтось, хто хоч раз у своєму дорослому житті не хотів би навіть на хвилинку знову потрапити у свій світлий клас і знову підняти руку, щоб відповісти на питання вчительки чи сказати: "А можна вийти?"".

День незалежності України

«Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову
і мову її солов'їну»

— В. Сосюра

24 серпня — це День незалежності України. Це свято передає дух патріотизму та гордості за свою націю, яка, пройшовши серйозні випробування, створила свою незалежну державу. Поступово країна стала частиною європейської спільноти й рівноправним членом міжнародних організацій.

Прийнято вважати, що історія України розпочалася з часів Київської держави, заснованої в 9 столітті. Протягом декількох сторіч Київська Русь була могутньою державою, однак у кінцевому підсумку вона розпалася на князівства.

Наступним етапом становлення Україні було утворення Козацько-Гетьманської держави, яка проіснувала трохи більше одного століття. Потім про українську державність замовкли до 20 століття. Лише національний рух 1917 року, який активізувався під час Жовтневої революції, привів до створення УНР (Української Народної Республіки).

Довгий шлях до власного Дня незалежності України народ пройшов і через радянський період. Після нетривалої україно-більшовицької війни, в ході якої УНР виявилася окупованою Німеччиною, в березні 1919 року  День незалежності України відбувся Всеукраїнський З'їзд Рад, який прийняв конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Справжній День незалежності України настав 24 серпня 1991 року — після розпаду СРСР.

День Державного Прапора України

23 серпня відзначається День Державного Прапора України. Це свято з'явилося завдяки підписанню в 2004 році відповідного президентського указу. У той час главою держави в Україну був Леонід Кучма. До 2004 року День українського прапора відзначали тільки в Києві у вигляді муніципального свята.

Символ державності України — прапор — докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини — 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.

У новий час вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни.

Історія нинішнього синьо-жовтого прапора, який і прославляє День Державного Прапора України, дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.

Синій колір на прапорі Україна означає  День Державного Прапора України мирне небо, а жовтий — пшеничні ниви.

Свято Маковія

І за церковним, і за народним календарем 14 серпня – це свято Першого Спаса, мокрого Спаса,  Спаса на воді – медовий Спас. За традицією предків, цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. У давнину хворі купалися в річці, бо вода на Маковія вважалася цілющою. За народним звичаєм, цього дня найбільше слід вживати меду, маку та фруктів.

За народними уявленнями, від цього дня бджоли вже не дають меду.

Від самого ранку йдуть до церкви святково одягнені люди, щоб посвятити квіти, мак і воду. Вважається, що посвячені йього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадання. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю.

Після посвяти квіти та маківки кладуть за образи і зберігають там до весни. Раніше навесні цей мак розсіювали по городі, а засушені квіти дівчата на Благовіщення вплітали у волосся – «щоб не випадало».

Діти дуже люблять обрядову страву цього дня. А сстрава ця – «шуліка». Готується вона ось так: господині випікають солодкі коржі, кришать їх на дрібні шматочки, а потім заливають медом і посипають маком. Надзвичайно смачно!

Перший Спас – це початок Успенського посту. Присвячений цей піст Пресвятій Богородиці. За суворістю він наближається до Великого посту, послабляється тільки по суботах та неділях, а також під час свята Преображення Господнього.