Міжнародний день інвалідів

     Міжнародний день інвалідів щорічно відзначають 3 грудня. Ініціатором проведення цього символічного дня стала Організація Об'єднаних Націй, яка в 1992 році запропонувала заснувати таке свято на честь закінчення Десятиліття інвалідів, проголошеного в 1983 році.

      Основною метою всіх заходів, які присвячені цьому дню, є інформування суспільства в напрямку підтримки людей з обмеженими фізичними можливостями. ООН закликає всіх діяти так, щоб соціальні умови життя інвалідів поліпшувалися і були комфортними для них.

 В цей день традиційно говорять про необхідність інтеграції інвалідів у активне громадське життя, політичну та економічну діяльність, культурне середовище і т.д.

     Сьогодні ініціатори появи свята хочуть домогтися повного соціального рівноправ'я інвалідів та звичайних членів сучасного суспільства не на словах, а в реальності. Формально ці цілі зафіксовані в спеціальній програмі дій стосовно до інвалідів, яка була затверджена в 1982 році членами Генеральної Асамблеї ООН.

     Нашу бібліотеку  відвідує дівчинка з обмеженими можливостями, їй допомагає мама. Вона - учениця 6 класу Телятник Настя.

Настя відвідує наш гурток, творить свої поробки. Вона дуже оптимістична дівчинка.

Настя Телятник зі своєю роботою.

Голодомор 1932-1933

У 1932-1933 роках в Україні в результаті політики тоталітарного сталінського режиму був штучно створений голод. За 17 місяців з квітня 1932 по листопад 1933 рр. в нашій країні загинуло 14 мільйонів людей.

22 листопада - день пам'яті жертв цієї трагедії.

В нашій бібліотеці представлені наступні книги, які освітлюють події того часу:

Нацоінальна книга пам’яти жертв  Голодомору 1932-1933 років в Україні. Дніпропетровська область.- Д.АРТ-ПРЕС.2008.- 1248 с.

Терещенко, Р.К. Іваненко, В.В. Прокопенко Л.Л. - Минуле з гірким присмаком. Видавництво «Моноліт», 2002.

Кормич Л.1. Багацький В.В. – Історія України від найдавніших часів і до XXІ століття: навчальний посібник. Видання четверте.-X: ООО «Одіссей»,2004.-480 с.

Наші читачи знайомляться з найбільш повною інформацією в Книзі пам`яті по Дніпропетровській області.

Остап Вишня

український письменник, гуморист і сатирик

125р.з дня народження

Павло Михайлович Губенко або ж Остап Вишня народився 13 листопада 1889 року в Сумській області. Хлопчик ріс у багатодітній селянській родині, навчався у початковій школі, а потім поступив в київську військово-фельдшерську школу. Після навчання, в 1907 році, Остап влаштувався фельдшером в армію, а потім потрапив на роботу в хірургічне відділення залізничної лікарні.У 1917 році Остап вступив до Київського Університету, але навчання там він так і не закінчив, оскільки захопився літературною та журналістською діяльністю.2 листопада 1919 року була опублікована перша розповідь Остапа Вишні «Демократичні реформи Денікіна». Спочатку він підписувався П. Грунським. І тільки в 1921 році письменник підписав свій фейлетон «Дивак, їй-богу!» Остапом Вишнею.Письменник є засновником особливого літературного жанру «посмішка». Це були гумористичні оповідання на життєву тематику. Вони користувалися шаленою популярністю серед українських читачів. Але за смішним сюжетом його посмішок завжди читався серйозний підтекст.Остап Вишня помер 28 вересня 1956 року. Кажуть, що, навіть перебуваючи на смертному одрі, він не припиняв жартувати.

 Бібліотека-філіал №9 підготувала свято «Під духом творчості» на річницю з дня народження О.Вишні.

Учні шостого классу сш №119 з цікавістю читали та обговорювали твори гумориста.Їх зацікавили нові видання творів О.Вишні, які отримала бібліотека.Бібліотекар Марина Олександрівна ознайомила учнів з біографієй О.Вишні.Діти з цікавістю дивились відео-гуморески.

«Мова — духовне багатство народу»

— Василь Сухомлинський

У 1997 році був заснований День української писемності та мови. Відповідний указ підписав тоді президент Леонід Кучма. День української писемності та мови — це свято на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія — творців слов'янської писемності.

Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували декілька видів писемності. Деякі зних використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови в основному складається з аналогів грецьких літер та декількох слов'янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця. Але її, очевидно, знали не всі, оскільки до наших часів дійшов лише один зразок такого письма.

В День української писемності та мови традиційно проводяться різноманітні заходи в школах та вузах. Всі вони присвячені темі писемності та грамотності. У цей день зазвичай пишуть диктанти, проводять тематичні вікторини та  олімпіади з української мови.

 70-річчя визволення України від фашистських загарбників

(грудень 1942 - жовтень 1944 рр.)

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.

Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р.

Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.).

25 жовтня1943 року  визволення  м.Дніпропетровська.

8 вересня 1943 р. радянські війська вступили на територію Дніпропетровщини, почалося визволення області, але тільки 24 вересня штурмували оборону супротивника на підступах до міста в районі Підгороднього. На цей час уся лівобережна частина області була визволена радянськими військами крім Амур-Нижньодніпровська, який фашисти намагалися утримати як лівобережний плацдарм і тому чинили тут шалений опір.

Протягом двох діб вели позиційний бій, а 24 вересня, перейшовши в наступ, 20-а гвардійська та 152-а стрілецькі дивізії просунулися лише на 200—300 метрів. І все ж після цілої низки атак дивізії прорвали першу смугу оборони і 26 вересня оволоділи селищем Підгороднє.

День українського козацтва

День українського козацтва — це данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в 15-17 століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.

Фундаментом всього українського козацтва була Запорізька Січ. Це був політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що стосувалися загального розвитку держави.

У 1775 році Запорізька Січ була ліквідована рішенням імператриці Катерини II. Але, незважаючи на це, День українського козацтва сьогодні можуть святкувати справжні козаки, оскільки відродження козацтва стало невід'ємною частиною розвитку незалежної Україні після розпаду СРСР. День українського козацтва Президент України Леонід Кучма свого часу видав указ про національний розвиток козацтва, а пізніше саме він заснував свято під назвою День українського козацтва.

Наша бібліотека пропонує такі книги про козаків:

Українське козацтво. – Харків «ТОРСІНГ

ПЛЮС», 2008,-95с.іл.

Палій Анатолій, Гордієнко Микола.

Козацька спадщина: Документальні нариси.- Дніпропетровськ: «Дніпрокнига», 2008.- 287 с.

Покрова Пресвятої Богородиці

Християнське та народне свято Покрова Пресвятої Богородиці відзначається церквами східного обряду 14 жовтня (1 жовтня за старим стилем). Крім того в цей день в Україні відзначають День українського козацтва та День української повстанської армії (День УПА).

Є декілька легенд про історію свята, але всі вони зводяться до того що під час однієї з облог Константинополя русинами Аскольда (в іншій версії сарацинами) в 910 році місту загрожувала небезпека. Тоді мешканці міста звернулися в молитві до Богородиці з проханням про порятунок, і коли вона заступилася за місто – воно було врятоване.

На древньоруські землі це свято прийшло з прийняттям християнства та глибоко вкорінилося в народних звичаях та культурі.

Покрова Пресвятої Богородиці по праву вважається найбільшим осіннім святом.  Покрова Пресвятої Богородиці Традиційно до покрови завершується заготівля врожаю на зиму та розпочинаються приготування до весіль. А також на Покрову землю покриває листя, а деколи і сніг. За давньою традицією дівчата що бажають ще цього року взяти шлюб мають побувати на Покрови в церкві та помолитися.

День вчителя

У першу неділю жовтня в країнах колишнього Радянського Союзу відзначають День вчителя. У 2014 році це свято припало на 5 жовтня. Всенародне свято вчителів почали відзначати в СРСР з 1965 року. У союзні часи День вчителя відзначали активно та шумно, оскільки педагогів зводили в культ, називаючи їх працю найважливішою для особистісного розвитку людини.

Офіційно День вчителя був закріплений в 1980 році постановою Президії Верховної Ради Радянського Союзу «Про святкові і пам'ятні дати». Завдяки цьому свято педагогів відзначають досі в таких країнах, як Латвія, Азербайджан, Білорусія, Україна, Казахстан і Киргизстан. Зараз День вчителя можна назвати одним з найулюбленіших професійних свят в цих країнах. В першу неділю жовтня і напередодні цього дня нинішні і колишні учні шкіл, технікумів, училищ, вузів вітають своїх улюблених педагогів, традиційно вручаючи їм квіти. І хоча праця вчителя давно перестала бути настільки шанованою, як раніше, це зовсім не зменшило ту роль, яку відіграють вчителі у житті кожної людини, відкриваючи в нас професійні схильності і розвиваючи наші таланти.

Всесвітній день вчителя теж є. Його відзначають з 1994 року завдяки рішенням ЮНЕСКО. Це свято призначено на 5 жовтня. Тож цього року ці свята співпадають.

Жовтень щедрий на барви осінні

День учителя – свято ж яке!

Освітянській великий родині

Дітвора шле вітання палке!

Сьогодні усі надзвичайно красиві,

Тож сонечком сяйте нам, будьте щасливі!

Ці зустрічі з вами цікаві, охочі,

Щоб зорями сяяли вчительські очі,

А учні у школі трудились на славу,

І вище ваш труд цінувала держава!

Міжнародний день людей похилого віку

1 жовтня весь світ відзначає Міжнародний день людей похилого віку — свято, яке покликане звернути увагу всього людства на потреби старшого покоління. Повага до старших — одна з головних цінностей людської моралі. Саме тому в 1990 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про заснування Міжнародного дня літніх людей, призначивши його на перший день жовтня.

Першими Міжнародний день людей похилого віку святкували європейці. Потім до них приєдналися американці, а близько 10 років тому це свято стало по-справжньому інтернаціональним. Особливо шанують цей день в скандинавських країнах. Там Міжнародний день людей похилого віку відзначають з досить великим розмахом. Навіть телебачення 1 жовтня складає таку програму телепередач, яка найбільше влаштує літніх людей.

Серед традиційних заходів, присвячених цьому дню, слід назвати фестивалі, засідання круглих столів, концерти, спектаклі, які проводяться практично у всіх країнах, які святкують Міжнародний день людей похилого віку. У цей день прийнято говорити про допомогу і захист прав людей пенсійного віку і, звичайно, про роль молодого  Міжнародний день людей похилого віку покоління в житті старших людей.

Міжнародний день музики

У перший день жовтня відзначають Міжнародний день музики. Це свято було призначене на 1 жовтня рішенням ЮНЕСКО з ініціативи композитора Дмитра Шостаковича. Можливо, дата для святкування цього дня була обрана невипадково, оскільки осінь є улюбленою порою року багатьох видатних художників, музикантів та письменників. Осінь — красива і різноманітна, як сама музика.

Міжнародний день музики, звичайно ж, відзначають на концертах і музичних фестивалях. Це свято сьогодні святкують в усьому світі, оскільки для музики немає ні національних, ні релігійних перешкод. Традиційно на подібних заходах, організованих на честь Міжнародного дня музики, звучать безсмертні твори класиків світової музики.

Вчені вважають, що людина завжди жила з музикою. Навіть у печерах археологи знаходять сліди найдавніших музикантів, які зображені на наскельних малюнках. Звучання тих мелодій, які вони відтворювали, нам не дано почути ніколи, але сучасна музика також здатна порадувати своїх шанувальників  Міжнародний день музики різноманітним соковитим звучанням, яке володіє величезною емоційною силою.

Європейський день мов

«Безсмертя народу — в його мові»

— Аркадій Давидович

Європейський день мов вважається традиційним святом у Європі з 2001 року. Він відзначається 26 вересня для підтримки розвитку мов і їх розмаїття.

Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому Європейський день мов закликає до викладання та вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

Вчені досі не можуть точно відповісти на питання, чому вивчення іноземних мов одним людям дається дуже легко, а інші безрезультатно намагаються вивчити хоча б рідну мову. Багато хто вважає, що до цього повинна бути генетична схильність і навіть талант.

Мода на володіння іноземними мовами не проходить ніколи. Ще в 18 столітті вважалося дуже модним використовувати в мові іноземні слова. Серед європейських мов найбільш поширеними сьогодні є португальська, іспанська, французька та англійська. Однак Європейський день мов повноправно можуть святкувати носії будь-якої мови європейської держави: польської, російської, української, німецької тощо.

Олександр Довженкo

український кінорежисер, письменник, кінодраматург

120 років з дня народження

Олександр Довженко — культова особистість в світовому кіно. Він народився в невеликому селі Чернігівської губернії 11 вересня 1894. Батько Довженка був бідним селянином. Щоб вивчити сина, він продав десятину землі і віддав Олександра в Глухівський учительський інститут. Провчившись там в період з 1911 року по 1914 рік, Олександр Довженко переїхав жити до Києва.

Довженко деякий час працював за фахом, потім був дипломатичним службовцем. Після цього Олександр Довженко вирушив до Німеччини, щоб вчитися там живопису. Повернувшись звідти, він працював карикатуристом у газеті «Вісті ВУЦВК».

У 1926 році Олександр Довженко сильно захопився кінематографом. Він зняв на Одеській кіностудії картину «Ягідка кохання», потім «Звенигору», які зробили його відомим режисером у світі кінематографа. У 1930 році Олександр Довженко зняв свій найвідоміший фільм «Земля», визнаний геніальним у багатьох країнах світу. Довженко знімав різнопланові фільми: як комедії, так і особистісні трагедії. Крім того, він сам займався підготовкою сценаріїв. Чимало з прийомів, які використовував Олександр Довженко у своїй режисерській  Зйомки фільму роботі, змінили кіно.

Помер Довженко 25 листопада 1956 року.

День знань

День знань — це, мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх, і особистим для кожного. Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету, ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків, роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти вперше вступають у доросле життя. Учні шкіл, технікумів, коледжів, вузів, подорослішали за літо, відпочилі і засмаглі, знову зустрічаються зі своїми друзями і діляться враженнями про проведені літні канікули. Батьки, бабусі й дідусі проводжають своїх дітей та онуків у новий навчальний рік, де їх зустрічають вчителі та викладачі — люди, які ведуть їх до вершин знань. Та й у всіх інших є близькі або друзі, для яких свято День знань — подія актуальна і урочиста.

Звичайно, головними винуватцями торжества в перший день осені є школярі — від першокласників з величезними бантами і оберемками квітів мало не вдвічі більшими себе, до вже зовсім дорослих старшокласників, які менше ніж через рік стануть абітурієнтами. 1 вересня вчителі знову перегортають класний журнал, беруть у руки крейду і задають домашнє завдання, а школярі вперше за три місяці чують дзвінок "для вчителя", слова "Хто сьогодні черговий?" І "Відкриваємо зошити, пишемо числоІ нехай вони скаржаться на те, що літо скінчилося і знову потрібно рано вставати, носити змінку, відповідати на уроках, робити домашку і кожен день бачити "цю училку"; але всі вони в душі відчувають радісні і святкові почуття, переступаючи поріг школи вперше в новому навчальному році, а хтось — перший раз у своєму житті. Через багато років ми з ностальгією і найтеплішими почуттями згадуємо цей знайомий з дитинства запах гладіолусів і хризантем, приємні клопоти щодо купівлі обновок до 1 вересня, Дня знань: зошитів у клітинку і в лінійку, цілої гори ручок, олівців, гумок і лінійок. Крізь роки чуємо привітальні слова директора школи і бачимо щирі посмішки вчителів та щасливі очі молодих батьків. Невже знайдеться хтось, хто хоч раз у своєму дорослому житті не хотів би навіть на хвилинку знову потрапити у свій світлий клас і знову підняти руку, щоб відповісти на питання вчительки чи сказати: "А можна вийти?"".

День незалежності України

«Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її вічно живу і нову
і мову її солов'їну»

— В. Сосюра

24 серпня — це День незалежності України. Це свято передає дух патріотизму та гордості за свою націю, яка, пройшовши серйозні випробування, створила свою незалежну державу. Поступово країна стала частиною європейської спільноти й рівноправним членом міжнародних організацій.

Прийнято вважати, що історія України розпочалася з часів Київської держави, заснованої в 9 столітті. Протягом декількох сторіч Київська Русь була могутньою державою, однак у кінцевому підсумку вона розпалася на князівства.

Наступним етапом становлення Україні було утворення Козацько-Гетьманської держави, яка проіснувала трохи більше одного століття. Потім про українську державність замовкли до 20 століття. Лише національний рух 1917 року, який активізувався під час Жовтневої революції, привів до створення УНР (Української Народної Республіки).

Довгий шлях до власного Дня незалежності України народ пройшов і через радянський період. Після нетривалої україно-більшовицької війни, в ході якої УНР виявилася окупованою Німеччиною, в березні 1919 року  День незалежності України відбувся Всеукраїнський З'їзд Рад, який прийняв конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Справжній День незалежності України настав 24 серпня 1991 року — після розпаду СРСР.

День Державного Прапора України

23 серпня відзначається День Державного Прапора України. Це свято з'явилося завдяки підписанню в 2004 році відповідного президентського указу. У той час главою держави в Україну був Леонід Кучма. До 2004 року День українського прапора відзначали тільки в Києві у вигляді муніципального свята.

Символ державності України — прапор — докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини — 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.

У новий час вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни.

Історія нинішнього синьо-жовтого прапора, який і прославляє День Державного Прапора України, дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.

Синій колір на прапорі Україна означає  День Державного Прапора України мирне небо, а жовтий — пшеничні ниви.

Свято Маковія

І за церковним, і за народним календарем 14 серпня – це свято Першого Спаса, мокрого Спаса,  Спаса на воді – медовий Спас. За традицією предків, цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. У давнину хворі купалися в річці, бо вода на Маковія вважалася цілющою. За народним звичаєм, цього дня найбільше слід вживати меду, маку та фруктів.

За народними уявленнями, від цього дня бджоли вже не дають меду.

Від самого ранку йдуть до церкви святково одягнені люди, щоб посвятити квіти, мак і воду. Вважається, що посвячені йього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадання. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю.

Після посвяти квіти та маківки кладуть за образи і зберігають там до весни. Раніше навесні цей мак розсіювали по городі, а засушені квіти дівчата на Благовіщення вплітали у волосся – «щоб не випадало».

Діти дуже люблять обрядову страву цього дня. А сстрава ця – «шуліка». Готується вона ось так: господині випікають солодкі коржі, кришать їх на дрібні шматочки, а потім заливають медом і посипають маком. Надзвичайно смачно!

Перший Спас – це початок Успенського посту. Присвячений цей піст Пресвятій Богородиці. За суворістю він наближається до Великого посту, послабляється тільки по суботах та неділях, а також під час свята Преображення Господнього.

Літня презентація

Книга – ювіляр 2014 року – 55 років казковій повісті Всеволода Нестайко 

«В країні сонячних зайчиків»

  Казкову трилогію «В країні сонячних зайчиків», всі частини якої вперше разом побачили світ у 1994 році, Всеволод Нестайко вигадував протягом чотирьох десятиліть.

  Від першої книги «В країні сонячних зайчиків» (вийшла в 1959 р.) діти були в захопленні; вона була перекладена на більш як двадцять мов світу, перевидавалася більш ніж п’ятнадцять разів.

  Саме захоплення читачів, які вимагали “ще!” (продовження), надихнуло Нестайка продовжити історію улюблених всіма Сонячних Зайчиків ще двома книгами: “Незнайомка з Країни Сонячних зайчиків” та “В країні Місячних зайчиків”. Там вже давно живуть щирі, добрі і хоробрі сонячні зайчики, які борються із паном Мороком, і жартуючи утверджують радість і справедливість.

Може, ти скажеш, що не помічаєш їх?! О, так то ти, мабуть, забув, що вони дуже скромні. А все таки продивись гарненько! Вони ховаються у твоїй веселій усмішці, у твоїх очах, радісних і щасливих. І знай, що завжди, коли тобі гарно і весело, коли ти робиш чесну і хорошу справу, - сонячні зайчики поряд з тобою”.

  За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» Всеволод Нестайко був удостоєний у 1982 р. премії ім. Лесі Українки. Трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Ернест Хемінгуей

(21 липня 1899 -02 липня 1961)

американський письменник

Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в штаті Іллінойс (США). Його батько був лікарем. З раннього дитинства Ернест багато читав і захоплювався риболовлею. Уже під час навчання в школі хлопчик почав писати невеликі замітки та репортажі в шкільну газету. Тоді він вирішив для себе, що стане письменником.

Перше оповідання Ернеста Хемінгуея з'явилося в шкільному журналі в 1916 році. Воно вийшло під назвою «Скрижаль». Після школи Ернест Хемінгуей вступив до університету в Канзас-Сіті, де і працював репортером у місцевій газеті. Він вів хроніку подій. Ернест Хемінгуей служив в армії під час Першої світової війни, перебуваючи в Італії. У 1918 році Ернест Хемінгуей повернувся додому, в США, оскільки був тяжко поранений.

Після закінчення війни Хемінгуей працював журналістом в Торонто та Чикаго і писав оповідання. Потім Ернест Хемінгуей разом з дружиною переїхав до Парижа.

Перший успіх до Хемінгуея прийшов в 1926 році з публікацією роману «І сходить сонце (Фієста)». У 1927 році вийшла збірка його оповідань «Чоловіки без жінок», після чого письменник публікував твори один за другим. Роман «Прощавай, зброє» він написав в 1929 році. Ернест Хемінгуей багато подорожував, повернувся в США.

У 1953 році йому вручили Пулітцерівську премію за всесвітньо відомого «Старого і море». Також Ернест Хемінгуей став нобелівським лауреатом. 2 липня 1961 року тяжко хворий Хемінгуей застрелився.

Прочитай твори Ернеста Хемінгуея у нашій бібліотеці.

Іванa Купала

7липня— свято Івана Купала. У календарі слов'ян це одне з найголовніших свят. Свято Івана Купала збігається з Різдвом Івана Хрестителя. Цей день пов'язаний із багатьма традиціями. Напередодні проводяться народні купальські обряди. Дівчата зазвичай збирають трави і квіти, плетуть вінки, прикрашають зеленню будинки, а ввечері молодь розпалює багаття й урочисто спалює опудало. Також на свято Івана Купала молоді люди парами перестрибують через багаття, ворожать і обливають одне одного водою.

У стародавніх слов'ян відзначалося свято Сонця — Купайла. Вже тоді люди оперізувались квітами, одягали вінки на голову, співали пісні. А старі із сухих паличок розпалювали «живий вогонь». Вони споруджували з трави колесо — символ сонця, і підпалювали його.

Свято Івана Купала прийшов до нас ще з часів язичництва. Але навіть хрещення Русі не змогло викорінити його з життя слов'ян. З переходом на новий стиль літочислення день Івана Купала святкують у ніч на 7 липня. У деяких країнах Європи його відзначають в дні літнього сонцестояння.  Іванa Купала За старим стилем  Івана Купала відзначали 24 червня.