Радищев Олександр Миколайович
(1749-1802)

Найбільший російський письменник і мислитель кінця XVIII століття, відкритий противник самодержавства, одна з найтрагічніших і суперечливих фігур російського Просвітництва. Образ Радищева як страждальця за ідеали вольності трансформувався в масове уявлення про «першого російського революціонера». Тим часом, твори Радищева різноманітні, і крім знаменитих «Подорож з Петербурга в Москву» і оди «Вільність» включають поезію, багато в чому новаторську, філософський трактат «Про людину, про її смертність і безсмертя», юридичні твори та ін.

Народився 31 серпня 1749 року в Москві в заможній дворянській сім'ї. Закінчив Пажеський корпус і служив пажем при дворі. У 1764 був посланий за державний рахунок в Лейпцизький університет для навчання юриспруденції. Великий вплив на Радищева в ці роки зробило знайомство з працями французьких просвітителів: читаючи їх, він, за власними словами, «вчився мислити».

Повернувся на батьківщину в 1771 р., був протоколістом в Сенаті, потім служив дивізійним прокурором і вів справи втікачів рекрутів (1773-1775 рр.); це допомогло глибше пізнати життя кріпаків. З 1780 року працював в Петербурзької митниці. На початку 80-х рр. Радищев здобув популярність як літератор і публіцист. У 1782 р. побачив світ «Лист до друга, що проживав в Тобольську», надруковане в домашній друкарні, яку він створив на власні гроші.

Головним твором Радищева являється книга «Подорож з Петербурга в Москву», анонімно видана в 1790 р. За формою вона нагадує подорожній щоденник, глави носять назви станцій на дорозі. Прийнявши книгу за простий опис подорожі, цензор пропустив її в друк, не читаючи. Тим часом вона містила різку критику кріпацтва, імператриці Катерини II і її наближених. Книга викликала скандал. Катерина назвала автора «бунтівником гірше Пугачова». Всього через три місяці після виходу книги Радищева засудили до смертної кари, заміненої засланням до Сибіру.

Твори Радищева були заборонені в Росії аж до 1905 р., проте це не завадило поширенню «Подорожі з Петербурга в Москву» в рукописних списках. Найціннішими джерелами біографії письменника залишаються нариси, написані його синами Н. А. і П. А. Радищева.

"Путешествие из Петербурга в Москву"

Цікаві факти

Чому зебри смугасті?

Смужки на тілі зебри складають враження гри світла і тіні, що сбиває з пантелику хижаків. Забарвлення зебри - тільки один з прикладів маскування тварин.

Що таке маскування?

Візерунок, форма або забарвлення, які допомагають тваринам бути непомітними на навколишньому фоні називаються протекційним забарвленням або маскуванням. Таке забарвлення робить тварин непомітними для мисливців і допомагає їм не стати здобиччю.

Смужки на тілі зебри розташовані таким чином, що вони ніби то розбивають його на декілька  окремих частин. Ось чому тіло зебри перестає бути однією великою ціллю для трарини, що на неї полює.

На відміну від смужок зебри, смужки тирга допомагають йому непомітно підкрастися до тварин. З тієї ж причини шкура леопарда плямиста.

Цікаво? 

Ще більше цікавого в книжці з серії ВСЕ ПРО ВСЕ Пилипа Ердага "Чомучка", яку можна знайти на полицях нашої бібліотеки.

Горіховий Спас – історія свята

Третій Спас по праву називали Горіховим Спасом, бо у цей час достигали лісові горіхи, і можна було їх заготовляти та освячувати в церкві.  За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому урожай горіхів обіцяв хороший врожай хліба на наступний рік.

Традиції:

Горіховий Спас – традиційний час ярмарків. Але і час покупок: відправлятися туди просто подивитися не можна було. Обов'язково слід було що-небудь купити, щоб на майбутній рік не відчувати нестачі в грошах. Особливо цінним вважалося принести з "горіхової" ярмарки полотно. Одяг для дитини, зшитий з нього обіцяв малюкові здоров'я і благополуччя його сім'ї.

На Горіховий Спас освячують джерела, а ще ходять в баню і паряться там з горіховими віниками. Вважається, що сила води і горіха зробить тіло міцним, і захистить від недоброго ока.

Також на Третій Спас у багатьох місцях були приурочені обряди, пов'язані з останнім хлібним снопом. Тому найголовніша страва на столі – це хліб, випечений з борошна нового врожаю. Звідси пішла ще одна назва Горіхового Спаса – Хлібний. Крім хліба, також готують в цей день пироги з грибами і страви з горіхами, якими обов'язково пригощають рідних і близьких.

Починаючи з Третього Спаса, сіяли озиме жито. Третій Спас також проходить з обрядами та процесами малих освячень в храмах. Як правило,  укладають у свої кошики різного виду горіхи, однак не забороняється додати яблука, мед і навіть овочі.

Горіховий Спас – прикмети:

Особливістю цього дня і ще однією ознакою наближення осені є ластівки та лелеки. На Горіховий Спас птахи відлітають у теплі краї. Якщо журавлі відлетіли – чекай морозів на Покрову.

Грозовий і неспокійний серпень називають провісником довгої і теплої осені.

Також у давнину дівчати ворожили на майбутнє і любов. У цей день вони зривали горіхи і визначали, яким буде майбутній рік. Стиглий і солодкий горіх – до великої любові, недостиглий – до важливої звістки, гнилий – до біди, а гіркий – до проблем у відносинах.

Приказки свята:

Третій Спас хліба припас

Гарний Третій Спас – взимку буде квас

Прийшов Спас – а літо від нас

Спас – бери рукавиці про запас

Русалонька із 7-в або пркляття роду Кулаківських

(Марина Павленко)

Гадаєшь казки - то тільки дитячі баєчки і чудес на світі не буває? Але якщо над красенем однокласником висить родове прокляття, якщо тебе домучили нічні жахіття сусідської квартири, якщо тітоньку требе рятувати від її ж власного весілля, а старовинна шафа перетворюється на машину часу, і про все це навіть не здогадуються такі розумні батьки, - ти ніде інде, як у казці. Справжнісінькій сучасній казці, щасливий кінець якої мусиш дописати самостійно.

Пропонуємо Вам познайомитись з серією казок про "Русалоньку з 7-в" Марини Павленко.

Читати он-лайн або завітайте до нашої філії поки книжки є в наявності.

 

Іван Якович Франко 

(1856-1916)

Що ми знаємо про письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча Івана Франка? Те, що його називають "українським каменярем"; те, що він написав "Захара Беркута" та "Борислав сміється", а його "Вічного революціонера" вже багато років цитують відомі люди у всьому світі. Але цих фактів недостатньо, щоб розкрити постать відомого митця. Отож, сьогодні розповімо Вам декілька невідомих фактів із життя Івана Франка.

Одже:

• За усе своє життя Іван Якович написав близько шести тисяч творів. Але ніколи не мав власного кабінету для роботи.
• Більшу частину свого життя — сорок років — письменник прожив у Львові. Це місто оспіване у його віршах, він був у захваті від цих вуличок, будинків, сакральних споруд і взагалі його атмосфери.
• Не дивлячись на серйозність літератора, усе дитинство маленький Іванко ганяв на велосипеді. Це заняття було йому дуже до вподоби. Малому шукачу пригод завжди подобалося вирушати у далеку мандрівку, особливо його манив ліс, де він збирав різноманітні гриби ат ягоди.
• Під час навчання в гімназії Франко захопився колекціонуванням книг. Митець зібрав колекцію з більше ніж 500 примірників різними мовами — не тільки українською, а й польською, німецькою та іншими. Деякі твори він перекладав українською самостійно.
• Уже гімназистом Франко виявляв надзвичайні здібності — наприклад, він міг чи не дослівно переказати розповідь викладача. На уроках, які вважав нецікавими чи непотрібними, він сидів за останньою партою та читав Шекспіра. До речі, переважно в німецькому перекладі.
• За своє життя опанував 19 мов, з яких щонайменше п’ятьма регулярно писав твори. Українською він перекладав з 48 мов, що було однією з причин того щоб колеги називали його «академією в одній особі».
• 
  Рано залишившись без батьків, молодий Франко заробляв на життя репетиторством, а згодом отримував гроші за свої твори, не працюючи на державній посаді.
• Автор варив відмінну каву, що не дивно, оскільки Львів — місто дощу та кави. Також любив випити вина, поважав медовуху, але ніколи не палив.
• Дні народження Іван Якович завжди святкував у родинному колі. Сімейною традицією стало випікання дружиною Ольгою пирога із написом ТАТО. Про це згодом писала у своєму есе їх донька Анна.
• Неможливо не згадати про те, що саме Франко переклав біблійну книгу «Буття» українською мовою.
• Франко обожнював вишиванки та носив їх чи не щодня. Саме він започаткував новий стиль, поєднуючи класичні європейські костюми та традиційні українські вишиванки.
• Вдома родина Франків мала справжній невеликий зоопарк, де постійно мешкали кролики та собаки, а також іноді травмовані тварини, яких лікували діти.
• Іван Франко — єдиний український письменник, номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але він так її і не отримав, бо помер за кілька місяців до вручення.
• Останні сім років писав лівою рукою, бо права була паралізована. Систематизувати та упорядковувати матеріали йому допомагав син Андрій. Двоє синів Івана Франка (Петро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців.
• 
  Помер Іван Франко 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були у війську, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей ховали в чужій вишиваній сорочці, в «позиченій» ямі на шість домовин. В окремій могилі перепоховали Івана Франка через 10 років.
• 9 листопада 1962 року, на честь Івана Франка місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ.

Життя письменника було непростим, проте яскравим і насиченим.

На честь дня народження пропонуємо прочитати твір Івана Франка "Мойсей", який було написано 115 років тому 

Читати українською

ЩО ЧИТАТИ ДІТЯМ У 5-6 РОКІВ? 

Пропонуємо Вашій увазі підбірку кращих дитячих творів для читання в 5-6 років.

Крилов И. - Басні

Андерсен Г.Х. - Олє-Лукойє, Снігова Королева, Русалонька

Кіплінг Р. - Мауглі, Рікі-Тікі-Таві

Єршов П. - Коник Горбоконик

Бажов П. - Серебряне копитце

Харріс Дж. Ч. - Казки Дядечка Римуса

Остер Г. – Шкідливі поради, 38 папуг

Родарі Дж. - Пригоди Чиполіно, Подорож Блакитної стріли, Казки по телефону, Джельсоміно в Країні Лжеців

Біанки В. – Росповіді 

Носов Н. - Пригоди Незнайки та його друзів, Бенгальські вогні, На горці, Бобік в гостях у Барбоса, Про ріпку, Жива шляпа, Карасик, Федина задача, Заплатка, Фантазери, та інші  

Хармс Д. - Вірші для детей, Плих і Плюх

Ліндгрен А. - Пепі Довга Панчоха

Александрова Т. - Домовичок Кузька, Катя в іграшковому місті

Прокофьєва С. – Пригоди жовтої валізки, Скарб під старим дубом

Мілн А.А. - Віні Пух і всі-всі-всі

Волков А. – Чарівник Смарагдового Міста

Губарєв В. - Королівство кривих дзеркал

Гофман Э. - Лускунчик і мишиний король

Шварц Е. - Казка про втрачений час 

Лагерлеф С. - Чудова подорож Нільса з дикими гусьми 

Балінт А. - Гном Гномич та Ізюмка

Черний С. - Щоденник Фокса Мікі

Гаршин В. – Жабка-мандрівниця та інші

Треверс П. -  Мері Попінс з Вишневої вулиці

Емден Е. - Будинок з чарівними вікнами

Пантелєєв Л. - Дві лягушки, Буква «ти»

Голявкін В. – Зошити під дощем, Малюнки на асфальті

Коллоді К. – Пригоди Пінокіо

Толстой Л. - Золотой ключик або Пригоди Буратино

Осєєва В. - Чарівне слово, Синє листя, Печиво, Нова іграшка, Леки, Хто хазяїн? Та інші

Маршак С. - Дванадцять місяців, Англійскі дитячі пісні

Одоєвський В. - Містечко в табакерці

Лагін Л. - Старик Хоттабич

Баррі Дж. - Пітер Пен

Пушкін А. - Казки

Гауф В. - Маленький Мук, Карлик Нос

Некрасов А. - Пригоди капітана Врунгеля

Керолл Л. - Аліса в Країні чудес, Аліса в Задзеркальї

Грін А. – Багряні вітрила

Кузьмин Л. - Дом с колокольчиком

Даль Р. - Чарли і шоколадна фабрика

Сподіваємося, що знайомство з цими книгами подарує Вашій дитині і Вам багато приємних моментів. 

Приємного читання!

Павло Загребельний 
(1924 - 2009р.) 

Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924р. в с. Солошине на Полтавщині.

1941 року закінчив десятирічку, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії.

Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, в серпні 1941р. був поранений. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942р., після якого — полон, і до лютого 1945р. — фашистські концтабори смерті.

В другій половині 50-х років П. Загребельним видані збірки оповідань «Учитель» (1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957).

В 1961 — 1963 pp. Загребельний працює головним редактором «Літературної газети»,приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).

Подіям української історії XVI ст. присвячено роман «Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священика з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, незабаром стала його улюбленою дружиною.

За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).

Павло Загребельний понад сорок років працював в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного туберкульозу.

 

Читати роман Роксолана - тут                                                                                          

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ

Вперше День Незалежності України святкувався не 24 серпня, а 16 липня — у день, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990 році, дав змогу через рік проголосити незалежність країни. І уже тоді, на честь проголошення — свято вирішили відзначати 24 серпня.

З нагоди річниці незалежності пропонуємо Вам декілька фактів про Україну:

• В українському місті Рахів, що в Закарпатській області, знаходиться географічний центр Європи.

• Національну валюту України – гривню – було введено в обіг 2 вересня 1996 року.
• Україна – найбільша за площею країна Європи.
• Українська конституція – одна із найдавніших у Європі. Щоправда, йдеться не про сучасний варіант основного закону, а про конституцію Пилипа Орлика, проголошену ще у 1710 році.
  
• Метро Арсенальна – найглибша станція в усьому світі. Її глибина складає аж 105,5 метрів.
• Найбільш уживана літера українського алфавіту – П.
• АН-225 Мрія – найбільший літак у світі, який проектувався для перевезення космічних кораблів. Він володіє надвеликою вантажопідйомністю і зараз перевозит, в основному, комерційні вантажі.
• Українська трембіта – найдовший музичний інструмент у світі.
• Перший офіційний мобільний дзвінок в Україні тривав 40 секунд. Його 1 липня 1993 року здійснив тодішній президент Леонід Кравчук у прямому ефірі національного телебачення. За дзвінком спостерігала вся країна.
• В Україні знаходиться найбільша в Європі пустеля – Олешківські піски, яку ще називають українською Сахарою. Її площа складає понад 160 тисяч гектарів. Українська пустеля така велика, що її можна побачити навіть із Космосу
• Україна межує з сімома країнами: Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Білоруссю, Молдовою, Росією.
• 
  Найромантичніше місце в Україні – Тунель кохання. Це природний пам’ятник, який знаходиться в селищі Клевань Рівненської області на відрізку залізничної колії, що веде від Клевані до селища Оржів. Цей ботанічний феномен – зелений тунель ідеальної пропорційної арки, який створений заростями кущів і дерев, що сплелися між собою.
• Найбільшою областю в Україні є Одеська. Її площа становить 33 310 квадратних кілометрів.
• Хрещатик – найкоротша столична центральна вулиця в Європі. Її протяжність – 1225 м.
• Україна входить до трійки світових лідерів із виробництва меду.

День прапора

Кожного року 23 серпня, за добу до святкування Дня Незалежності, Україна відзначає День державного прапора. Ця дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг.

Але свято, як таке, є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року, з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Цікаві факти про український прапор:

1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення — він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.

2. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на її думку Мао, символізувало біди для держави.

3. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищої вулкана світу — Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метри.

4. Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору.

5. Найбільший прапор України був розміром 40×60 метрів. Його навіть внесли до Книги рекордів України. А найбільший намальований національний прапор з’явився в Києві в червні 2014 року. Тисячі жителів столиці на Оболонській набережній розмалювали частину бетонного укосу.

 

Олександр Грін 

(1880-1932)

Справжнє ім’я — Олександр Степанович Гриневський — російський письменник, представник романтичного реалізму, революціонер.

Народився Олександр 23 серпня 1880 року в невеликому містечку Вятської губернії. Після закінчення училища в рідному місті поїхав в Одесу, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі й золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар'єра моряка не для нього.

Своє перше оповідання Олександр Степанович Грін написав в 1906 році - з того моменту творчість захопила юнака цілком. Його перший твір під назвою «Заслуга рядового Пантелєєва», в ньому розповідається про порушення, які кояться на солдатській службі. Варто зазначити, що весь тираж був вилучений з друкарні і спалений поліцією.

Далі з-під пера Олександра Гріна з'явилося твір «Слон і Моська», яке спіткала та ж доля. Першим твором, який легально досягло книжкових крамниць, стала повість «В Італію».

У 1916-1922 роках Гріном була написана повість «Пурпурові вітрила» (рос. «Аллые паруса»), яка його прославила. Примітно те, що цей твір майстер пера присвятив другій дружині Ніні. Саме вона стала прототипом Ассоль з «Пурпурових вітрил». Ідея твору народилася в голові письменника спонтанно: Олександр Степанович побачив у вітрині з іграшками човник з білими вітрилами.

Ставши відомим письменником, Грін позбувся від злиднів. Але гроші у нього в руках не затримувалися. Письменник був шанувальником карткових ігор і нічних гульб.

Невиліковно хворий Грін переїздить до Старого Крим, який він любив за тишу, сади й ліси, за пагорби, з яких було видно море. Там він і помер 8 липня 1932 року. Поховали письменника на міському кладовищі. Його могила знаходиться на ділянці, звідки видно настільки улюблене Гріном море. Свою останню книгу «Автобіографічна повість» Грін написав, намагаючись розсіяти численні легенди, створені навколо його життя.

У 1960 році відкрито музей його імені в Старому Криму, в будиночку, де письменник провів свої останні дні.

На могилі письменника у Старому Криму височіє скульптура героїні твору «Та, що біжить по хвилях», а поряд дерево, на якому на знак пошани і любові червоніють стрічки, неначе справжні Грінівські «пурпурові вітрила».

Пурпурові вітрила

Хто сказав "няв"

(В.Сутєєв)

Казка про допитливого щеня, який був ще маленьким і багато чого не знав. Але через звичайне «Няв» з якого розпочався його ранок на цуценя чекали великі пригоди і нові знайомства. 

Ця казка для маленьких діточок. З неї вони дізнаються, які звуки видають ті чи інші тварини.

В перше світ побачив чю казку у 1955 році з ілюстраціями автора, а в 1962 році було знято мультфільм за сценарієм Сутєєва.

Пропонуємо і Вам почитати:

***

Щенок спал на коврике около дивана.

Вдруг сквозь сон он услышал, как кто-то сказал:

— Мяу!

Щенок поднял голову, посмотрел — никого нет.

«Это, наверно, мне приснилось», — подумал он и улёгся поудобнее.

И тут кто-то опять сказал:

— Мяу!

— Кто там?

Вскочил Щенок, обежал всю комнату, заглянул под кровать, под стол — никого нет!

Влез на подоконник, увидел — за окном на дворе гуляет Петух.

«Вот кто не дал мне спать!» — подумал Щенок и побежал во двор к Петуху.

— Это ты сказал «мяу»? — спросил Щенок Петуха.

— Нет, я говорю… Петух захлопал крыльями и закричал: — Ку-ка-ре-ку-у-у!

— А больше ты ничего не умеешь говорить? — спросил Щенок.

— Нет, только «кукареку», — сказал Петух.

Щенок почесал задней лапкой за ухом и пошёл домой…

Вдруг у самого крыльца кто-то сказал:

— Мяу!

«Это тут!» — сказал себе Щенок и быстро начал рыть под крыльцом всеми четырьмя лапами.

Когда он вырыл большую яму, оттуда выскочил маленький серый Мышонок.

— Ты сказал «мяу»?— строго спросил его Щенок.

— Пи-пи-пи,— запищал Мышонок. — А кто так сказал?

— Кто-то сказал «мяу»…

— Близко?— заволновался Мышонок.

— Вот здесь, совсем рядом,— сказал Щенок.

— Мне страшно! Пи-пи-пи!— запищал Мышонок и юркнул под крыльцо.

Щенок задумался.

Вдруг около собачьей конуры кто-то громко сказал:

— Мяу!

Щенок обежал вокруг конуры три раза, но никого не нашёл. В конуре кто-то зашевелился…

«Вот он!— сказал Щенок.— Сейчас я его поймаю…» Он подкрался поближе…

Навстречу ему выскочил огромный лохматый Пёс.

— Р-р-р-р!— зарычал Пёс.

— Я… я хотел узнать…

— Р-р-р-р!

— Это вы сказали… «мяу»?— прошептал Щенок, поджимая хвостик.

— Я? Ты смеёшься, Щенок!

Со всех ног бросился Щенок в сад и спрятался там под кустом.

И тут, прямо над его ухом, кто-то сказал:

— Мяу!

Щенок выглянул из-под куста. Прямо перед ним, на цветке, сидела мохнатая Пчела.

«Вот кто сказал «мяу»!— подумал Щенок и хотел схватить её зубами.

— З-з-з-з!— прожужжала обиженная Пчела и больно ужалила Щенка в кончик носа.

Завизжал Щенок, побежал, а Пчела за ним!

Летит и жужжит:

— Уж-ж-жалю! Уж-ж-жалю!

Подбежал Щенок к пруду — и в воду!

Когда он вынырнул, Пчелы уже не было.

И тут опять кто-то сказал:

— Мяу!

— Это ты сказала «мяу»?— спросил мокрый Щенок Рыбу, которая проплывала мимо него.

Рыба ничего не ответила, махнула хвостом и исчезла в глубине пруда.

— Ква-ква-ква!— засмеялась Лягушка, сидевшая на листе лилии.— Разве ты не знаешь, что рыбы не говорят?

— А может быть, это ты сказала «мяу»?— спросил Щенок Лягушку.

— Ква-ква-ква!— засмеялась Лягушка.— Какой ты глупый! Лягушки только квакают.

И прыгнула в воду..

Пошёл Щенок домой мокрый, с распухшим носом. Грустный, улёгся он на коврике около дивана.

И вдруг услышал: 

— Мяу!!!

Он вскочил — на подоконнике сидела пушистая полосатая Кошка.

— Мяу!— сказала Кошка.

— Ав-ав-ав!— залаял Щенок, потом вспомнил, как рычал лохматый Пёс, и зарычал: — Р-р-р-р!

Кошка изогнулась, зашипела: «Ш-ш-ш!», зафыркала: «Фыр-фыр-фыр!» — и выпрыгнула в окно.

Вернулся Щенок на свой коврик и улёгся спать.

Он теперь знал, кто сказал «мяу».

Гарних вихідних!

 

Вікторина

Сьогодні хочеться трішечки пограти та пригадати дещо цікаве із зоології. Одже пропонуємо Вам відповісти на декілька, можливо, незвичних питань:

1) Хто з цих тварин після появи на світ продовжує жити у своїй сімейній групі?

• Бджоли
• Жаби
• Тигри

2) Яка тварина народжує одразу чотирьох близнюків однакової статі?

• Качкодзьоб
• Броненосець
• Кобра

3) Протягом скількох місяців тигриця вигодовує своїх дитинчат молоком?

• 12
• 6
• 15

4) Скільки років дитинча орангутанга залишається біля матері?

• 1
• 3
• 5

5) Який птах відкладає яйця у гніздо, що є спільним з іншими самками:

• Сова
• Ластівка
• Страус